Нюанси оподаткування валютних операцій у платників єдиного податку залежать від того, є він фізособою чи юрособою. Але давайте про все за порядком. Спочатку кілька норм ПКУ, а звідти зробимо висновки.
Отже, абз. 1 ст. 292.1 ПКУ говорить, що є доходом для фізособи-підприємця. Йдеться про дохід, отриманий протягом податкового звітного періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Абз. 2 ст. 292.1 ПКУ говорить, що для юридичної особи доходом є будь-який дохід отриманий протягом податкового звітного періоду в грошовій (готівковій та/або безготівковій) матеріальній формі. Оскільки прописано у ПКУ, що є доходом, виглядає що доходом є практично все, крім того, що описано у ст. 292.11 ПКУ, де зазначено, що не включається до доходу.
Йдемо далі... Нас цікавлять валютні операції, отже йдеться про валютну експортну виручку. Ст. 292.6 ПКУ говорить, що датою отримання доходу платника єдиного податку, є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі. Якщо ж говоримо за експортну виручку і взагалі про валюту, то тут передбачена лише одна стаття – ст. 292.5 ПКУ. Вона говорить, що дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за курсом НБУ на дату отримання такого доходу.
У ст. 2 Закону №996-XIV зазначено, що цей закон поширюється на юридичних осіб. З цього випливає, що фізичні особи – приватні підприємці бухобліку не ведуть, лише юридичні особи.
Ст. 51 ЦКУ говорить про те, що до підприємницької діяльності фізичних осіб можуть застосовуватися нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом, або не випливає із суті відносин.
А тепер із усіх цих норм давайте зробимо висновки. Якщо ми говоримо за валютні операції для приватних підприємців, то:
- по-перше, вони не ведуть бухгалтерського обліку, а тому питання врахування курсових різниць для обкладення єдиним податком не постає. Іншими словами, якщо у приватного підприємця на рахунку є валютна виручка і він її не продає (в тій частині, яка після продажу залишилася, після продажу, який банк здійснив в цій сумі), якщо курс валюти піднімається і буде додатна курсова різниця умовно. Ця курсова різниця не нараховується, єдиним податком не оподатковується?
- по-друге, заборгованість перед нерезидентами такого приватного підприємця, отже по такій заборгованості курсові різниці не рахуються. Незалежно від того, як буде змінюватися курс валюти у майбутньому;
- по-третє, позитивна різниця, яка виникає у разі продажу валюти у майбутньому (і йдеться не про курсову різницю, а про різницю між курсом НБУ та міжбанківськім курсом). Якщо вона позитивна, то включається до об’єкта оподаткування єдиним податком фізичної особи. Але одразу скажу, думка фіскалів, як це не дивно, є лояльною. Розміщена вона в "ЗІР". Зазначено, що дана позитивна різниця між міжбанком та курсом НБУ не обкладається єдиним податком. Але з огляду на те, що це є ЗІР, який не має сили нормативно-правового акту, рекомендуємо не розраховувати особливо на цю лояльну позицію, яка може й змінитися. Вона не є обґрунтованою і не є стійкою.
Тепер, що стосується юридичних осіб - платників єдиного податку. Курсові різниці вони рахують. Чому? Тому що ведуть бухгалтерській облік. Але якщо курсові різниці позитивні, то збільшують об’єкт оподаткування єдиним податком. Від’ємні курсові різниці не зменшують об’єкт оподаткування. Що можемо порадити? Для зменшення ось цієї позитивної курсової різниці, зменшити кількість перерахунків курсових різниць. Наприклад, курсові різниці ви рахуєте раз в місяць, можете раз в квартал, можете раз в рік. Мова йде про те, що за ПСБО 21 курсові різниці рахуються на дату балансу. Так от, ось тут можна зрегулювати датою балансу і замість щомісяця, рахувати раз в квартал. Тоді курсові різниці і позитивні, і від’ємні, оборот буде менший і менша сума, якщо це позитивна курсова різниця, буде включена до доходу. Та різниця, яка виникає між курсом НБУ та міжбанківським курсом, у разі продажу валюти, яка є на рахунку, збільшує базу оподаткування єдиними податком.
І два підсумки, які стосуються всіх - і юросіб, і фізосіб, незалежно від статусу:
- при визначені валютної виручки беремо курс НБУ на дату надходження саме на поточний, а не на розподільчий рахунок;
- оподатковуємо єдиним податком усю суму виручки із урахуванням комісії, яка не надійшла на рахунок. Іншими словами, виручка 995 тис. грн, а на рахунок надійшло 994 тис. грн, для оподаткування будемо брати 995 тис. грн.
Важливі висновки
1. Оскільки підприємці не ведуть бухоблік, курсові різниці у них не виникають.
2. Натомість для юридичних осіб позитивні курсові різниці збільшують, а від’ємні – не зменшують об’єкт оподаткування єдиним податком.
3. Перенесення дати балансу з «місяця» на «квартал» дозволить зменшити «обороти» позитивних курсових різниць.