ДФС неодноразово у своїх роз’ясненнях розповідала, які саме операції неприбуткової організації підпадають під мільйонний критерій для реєстрації її платником ПДВ.
Перш за все, це, звичайно, операції які оподатковуються за основною ставкою податку (тобто 20%) або за ставкою податків 7%. Це класичні, звичайні операції з постачання товарів або постачання послуг, на митній території України.
Приміром, в нас є якесь ОСББ, яке надає або комунальні послуги, або здає в оренду якісь нежитлові приміщення. Це ОСББ не було платником ПДВ і от, десь у жовтні поточного року, воно хоче з’ясувати, чи треба йому реєструватися платником ПДВ. 12 місяців перед цим періодом – це листопад 2017 року - жовтень 2018 року. І от якщо за цей період обсяг таких постачань послуг перевищить 1 млн грн, то до 10.11.2018 р. включно така неприбуткова організація, такий ОСББ має бути зареєстрований як платник ПДВ.
Крім того, до операції, які входять в так званий «мільйонний критерій», відносять операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 0%. Це такий, скажімо, класичний експорт товарів.
Водночас ДФС завжди наполягає, що до операцій, які підпадають під мільйонний критерій, відносять також операції, які взагалі звільнені від оподаткування. Більше таких операцій наведено у ст. 197 ПКУ. Зокрема, це так звані релігійна пільга, благодійна пільга та соціальна пільга. Тобто у цій статті наведено операції, які є постачанням товарів або постачанням послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, і більшість з цих операцій неприбуткова організація використовує у своїй діяльності.
Наприклад, розглянемо таку ситуацію з благодійною організацією (далі — БО). БО отримує благодійну допомогу у вигляді якихось ТМЦ, від якихось сторонніх осіб і передає цю благодійну допомогу іншим особам, які потребують цієї благодійної допомоги (тобто бенефеціар). Ця благодійна допомога проходить в бухобліку БО. Приміром, протягом останніх 12 місяців сума такої благодійної допомоги, яка пройшла через рахунки бухобліку неприбуткової організації, перевищила 1 млн грн.
Постає цілком логічне питання: а чи слід такій БО реєструватися платником ПДВ?
Почнемо ми з того, що навіть якщо БО вже була зареєстрована платником ПДВ, то вона б виписала на таку операцію, яка не підлягає оподаткуванню, податкову накладну з позначкою «без ПДВ» і сума поставки в цьому разі становила би 0.
Крім того, однією з умов обов’язкової реєстрації платником ПДВ є те, що неприбутковій організації мають бути нараховані або сплачені кошти, пов’язані з відповідними операціями постачання або послуг. Тобто має відбутися нарахування або сплата. Коли БО передає безоплатно якусь благодійну допомогу, то вона в цьому випадку не нараховує ніякої дебіторської заборгованості, а отже у цьому випадку ніхто нічого не винний. Так само, якщо БО передає безоплатно благодійну допомогу, їй ніхто за це не перераховує кошти. Отже, у нас немає нарахування, немає сплати. В нас є постачання товарів на нульову вартість і мінімальна база щодо ПДВ тут теж не спрацьовує.
Який можна з цього зробити висновок? Так, операції, що не підлягають оподаткуванню, входять в мільйонний критерій. Але вони в цей мільйон увійдуть із 0.
Або розглянемо іншу ситуацію: БО або якась інша неприбуткова організація у жовтні поточного року продала будівлю вартістю 1.5 млн грн. Чи реєструватися їй платником ПДВ? В подальшому вона не буде здійснювати оподатковані операції.
Припустимо, якщо БО буде законослухняною та зареєструється платником ПДВ, подасть відповідну заяву не пізніше 10.11.2018 р. Після того, як вона попаде в реєстр платників ПДВ, почне подавати податкові декларації, то через 12 місяців, як в неї не буде оподаткованих операцій, вона може або подати добровільну заяву про виключення з реєстру платника ПДВ, або це відбудеться через те, що органи ДФС бачитимуть що у податкових деклараціях не формуватимуться ні податкових зобов’язань, ні податкового кредиту. Тобто відбудеться або добровільне виключення з реєстрів платників ПДВ, або примусове. При цьому та сама БО може взагалі не подавати декларацію з ПДВ, так само відбудеться примусове виключення із реєстру платників ПДВ, якщо такі декларації не буде подано протягом останніх 12 календарних місяців. Проте тут існує ризик того, що БО може бути оштрафована за не подачу податкових декларацій.
А що ж буде, якщо БО взагалі вирішить не реєструватись платником ПДВ? У такому разі якщо з листопада і в майбутні місяці БО зовсім не здійснюватиме поставки товарів або послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, то в неї не виникатимуть податкові зобов’язання.А отже, в неї не існуватиме якась відповідальність.
Наголошуємо, що за п. 183.10 ПКУ будь-яка особа, зокрема, і неприбуткова організація, яка мала зареєструватися платником ПДВ, але не зробила цього, несе ту саму відповідальність, що й інші платники ПДВ.
Важливі висновки
1. Обов’язок зареєструватися платником ПДВ виникає, якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн.
2. На думку ДФС, до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню (за ставками 20, 7 і 0%) та звільнені від оподаткування ПДВ.
3. Ігнорування обов’язкової реєстрації ПДВ не звільняє від відповідальності за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника.