15 лютого 2019 року набрали чинності зміни до Положення №148, яким Нацбанк регламентує порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Цими змінами викладено у новій редакції пункт 11, який регламентує порядок оприбуткування готівки (зокрема, і тих суб’єктів, які використовують РРО).
Та, насамперед, давайте згадаємо, що таке оприбуткування готівки. Воно має бути здійснене в день надходження готівки у повній фактичній сумі. Що це означає? Положення №148 не дає послаблень. Наприклад, на п’ятницю вечір або суботу, або неділю. Отже все що наторговане за сьогодні у той самий день має бути оприбутковане.
Різні суб’єкти господарювання, які використовують РРО, по-різному оприбутковують готівку.
Є підприємства у вигляді юросіб, а є відокремлені підрозділи. І до речі, щодо відокремлених підрозділів, то Нацбанк нарешті уточнив, що ним є фактично будь-який підрозділ підприємства - як стаціонарний, так і пересувний, що знаходиться віддалено від каси підприємства.
Відокремлені підрозділи можуть вести касову книгу (це наприклад, які видають зарплату готівкою або отримують якусь готівку з банку, або у них є якісь витрати на відрядження готівкою). Відокремлені підрозділи без касової книги - це, приміром, якісь магазини, мережа магазинів, у яких є окремі магазини, в них є лише виторг, потім цей виторг здається в банк (самостійно чи через інкасатора) або передається в касу головного підприємства. І так само РРО можуть використовувати фізичні особи - підприємці.
Отже, підприємства, як юрособи, ведуть касову книгу. Для відокремлених підрозділів, які ведуть касову книгу, фактично з 5 січня минулого року (дати набрання чинності Положення №148), нічого не змінилось. Єдине, що наразі уточнив Нацбанк: якщо ви використовуєте РРО і у вас є касова книга, все одно потрібен запис до касової книги. Він буде здійснений на підставі прибуткового касового ордеру, звісно, оскільки готівка має фактично надійти до каси підприємства або до каси відокремленого підрозділу.
Підтвердженням фактичного надходження готівки зі скриньки РРО буде операція "службова видача". В цьому випадку у бухгалтерському обліку відбуватиметься переміщення до каси підприємства (це Д-т 301 або каса відокремленого підрозділу з кредиту з каси відповідно із скриньки РРО, приміром, для операційної каси можна ввести К-т 303).
Щодо відокремлених підрозділів без касової книги, то до 15 лютого для них оприбутковуванням готівки був Z-звіт, підклеєний до КОРО. Але з 15 лютого у них є певні зміни. Так, для них оприбуткуванням готівки наразі є Z-звіт сформований і той Z-звіт, що зберігається в електронній формі. Адже наразі його не потрібно нікуди клеїти, щоб довести, чи оприбуткована у вас готівка, чи ні.
Єдине, що незрозуміло: чому Нацбанк у цьому випадку вказує про відповідний запис до книги обліку, КОРО у разі її наявності? Нагадаємо, що з 01.10.2018 року, завдяки змінам до порядку ведення КОРО, до КОРО записуються лише ті операції, які виникають у разі або вимкнення електроенергії, або коли РРО знаходиться десь у ремонті. Отже, ті операції, які фактично не проводяться у момент розрахункової операції через РРО, проводяться через якісь розрахункові квитанції, які є в розрахункових книжках, і з 01.10.2018 року поточні операції до КОРО не записуються.
Щодо ФОП, то для тих підприємців, які використовують РРО, до 15 лютого оприбуткування готівки було таким же, як і для відокремлених підрозділів без касової книги. Тобто це був Z-звіт, підклеєний до КОРО. На сьогодні оприбуткування та облік доходів, які ведуться фізособами – підприємцями (незалежно використовують вони РРО чи ні), здійснюється в Книзі обліку доходів або в Книзі обліку доходів і витрат.
Але не слід забувати, що готівка має оприбутковуватися у фактичній сумі її надходження. Тож фактично ми повернулися до тих самих проблем, які ФОП, які використовують РРО, мали в період з 5 січня по 31 травня 2018 року. Адже, якщо, наприклад, фізособа – підприємець є платником ПДВ і продала якийсь товар за 12 тис. грн, то доходом для неї буде лише 10 тис. грн. Або ж якщо фізособа працює за агентськими договорами, наприклад турагентом, і продала путівку готівкою за 10 тис. грн (з них 9 тис. грн. має перерахувати туроператор), доходом для неї буде 1 тис. грн.
З однієї точки зору, підприємець у книгу має записати свій дохід (в першому випадку це 10 тис. грн, а в другому 1 тис. грн). А з іншої точки зору, готівка в повній сумі має бути оприбуткована. Отже, з цього приводу ще чекаємо відповідні роз’яснення від ДФСУ. І, до речі, може бути інша ситуація, коли фізособа – підприємець має якусь мережу магазинів по області і, щоб щоденно записувати дані до Книги обліку доходів або до Книги обліку доходів і витрат, йому фактично потрібно щоденно об'їжджати свої володіння, робити службову видачу з відповідних скриньок РРО і проводити відповідні записи, адже готівка має буту оприбуткована у фактичній сумі, ніяких віртуальних записів бути не може.