Нагадаємо, що з 7 лютого почали діяти нові правила роботи з інвалютою, які поширюються на всіх суб'єктів ЗЕД-діяльності. Саме в цей день введено в дію Закон «Про валюту і валютні операції» та всі вісім постанов НБУ, з ним пов'язаних. Ці нормативні акти замінили собою більше 50 нормативних актів НБУ, які діяли на сьогодні.
Які основні зміни щодо валютного контролю?
Я це називаю напівлібералізацією. Чому так? У ст. 5 Закону про валюту сказано, що єдиним платіжним засобом в Україні є гривня. І всі розрахунки, які здійснюються між резидентами України, в середині України здійснюються в гривні.
Тобто, як була ця заборона, так вона і залишилася. Представництва нерезидента, іноземні компанії з іноземними інвестиціями, зареєстровані в Україні, зобов’язані в середині країни здійснювати розрахунок гривнею.
Далі щодо часткової лібералізації, зверніть увагу: з 1 березня знижено відсоток обов’язкового продажу валюти з 50 до 30%. Але не відмінено! І ті проблеми, які виникають в обліку через ось цей частковий продаж і часткове надходження валюти, вони залишились.
Крім того, забігаючи наперед скажу, що серед запобіжних заходів, які дозволяються Законом про валюту, є право НБУ змінювати обсяги цього обов’язкового продажу. Тому на сьогодні це не стабільна величина.
Крім того, дуже важливе питання для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - це терміни валютного контролю. З 7 лютого вони збільшені . зі 180 днів до 365 днів. Це означає, що якщо ви перерахували передплату, наприклад, нерезиденту, то ви очікуєте від нього отримання товарів або послуг під цю передплату уже 365 днів, а не 180. На практиці це просто. Однак все одно залишається право в НБУ за своїм рішенням змінювати ці терміни валютного контролю. Крім того, якщо така передплата нерезиденту у вас відбулася до 7 лютого, то на цю операцію поширюються старі терміни валютного контролюю.
Далі щодо напівпокращень. Досить часто на практиці виникає необхідність (або нам диктують її) залучення кредитів у нерезидента, у іноземного банка або іноземного засновника або просто у нерезидента, який нам перераховує кошти, позику або кредит. Що тут змінилося? Тут є покращення - відмінили необхідність реєстрації цих зовнішніх позик в НБУ. Ми не готуємо пакет документів, не несемо в НБУ, не отримуємо свідоцтва. Ми просто отримуємо кошти.
Однак дуже важливим обмеженням завжди було і залишається надалі - обмеження в максимальній ставці за такими кредитами. Окремими нормативними актами НБУ сказано, що зовнішні залучення можуть здійснюватися за встановленою ставкою між нами і нерезидентом, але не більше ніж певний розмір. І це обмеження залишається, щоб запобігати виведенню коштів з України шляхом сплати відсотків за кредитами.
Крім того, покращенням є те, що на сьогодні дозволено дострокове погашення валютних запозичень. Тому що досить довгий час дострокове погашення валютних запозичень було заборонено (з метою запобігання дострокового виведення валюти з України). Однак ось це обмеження щодо максимального відсотка дуже важливе.
А що все таки у нас покращення? Що відмінене у валютному контролі для нас важливе?
По-перше, терміни валютного контролю. На сьогодні є лайт-варіант для операцій ЗЕД на суму до 150 тис. грн. Якщо зовнішньо-економічна операція з імпорту-експорту менша ніж 150 тис. грн, то вона взагалі не контролюється вповноваженим банком і терміни валютного контролю щодо неї не відслідковуються. При цьому дуже багато в нормативних актах НБУ і в роз’ясненнях приділено тому, що є подрібненням сум. Якщо, наприклад, у вас є контракт на більшу суму, а ви платите по 150 тис., то ось це звільнення у відсутності валютного контролю вас не стосується. Тому що у вас є всі ознаки подрібленя сум. Тому ми можемо користуватись цим дозволом, але пам’ятаємо, що треба бути обережними.
По-друге, дозволено юридичним особам і фізичним особам України відкривати рахунки за кордоном і вільно ними користуватись (крім операцій з перерахування коштів з України на ці рахунки). Тобто ми можемо відкрити рахунки, отримувати десь із-зовні кошти на ці рахунки, ними вільно розпоряджатися, але ми не можемо виводити кошти з України на ці рахунки. Що також є обмеженням для запобігання виведення коштів.
По-третє, скасовані індивідуальні ліцензії НБУ. Замість них вводиться система е-лімітів, які є ще предметом нашого майбутнього дослідження "Що це таке та як з ними працювати".
І наостанок скажу, що НБУ має право вводити запобіжні заходи шляхом збільшення обсягів обов’язкового продажу валюти, зменшення терміну валютного контролю, встановлення обмежень на частину операцій з руху капіталу міжнародного (дивіденди, наприклад) і шляхом встановлення системи дозволів на здійснення певного виду операцій. Тому не все так безхмарно, продовжуємо вивчати.
Важливо❗
1. Залишаються жорсткі обмеження щодо здійснення грошових переказів всередині України.
2. Обов’язковий продаж валютної виручки залишили, однак з 01.03.2019 р. він становить 30% (замість 50%).
3. Згідно ст. 12 Закону про валюту, НБУ за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити деякі заходи захисту.