За Держпраці та ДПС інші контролюючі органи фактично лишилися у тіні, адже ми не часто згадуємо про них. Проте суб’єктам господарювання не варто забувати про такий контролюючий орган як Держпродспоживслужба. Адже серед доволі величезних напрямів діяльності цієї служби можна окремо виділити контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Повноваження цього контролюючого органу у згаданій сфері зафіксоване у статі 26 Закону №1023. Зокрема, ця служба може:
- безперешкодно відвідувати виробничі, торгівельні або складські приміщення суб’єкта господарювання;
- перевіряти безпечність та якість продукції, яка виробляється або реалізується суб’єктом господарювання;
- перевіряти дотримання законодавства щодо торгівельної діяльності або надання певних послуг;
- проводити контрольні перевірки щодо правильності розрахунків із споживачами та видачі їм розрахункових документів;
- передавати матеріали справ до суду або до органів досудового розслідування;
- накладати приписи щодо усунення законодавства щодо додержання захисту прав споживачів;
- накладати адміністративні стягнення та стягнення, передбачені Законом про захист прав споживачів на суб’єктів господарювання.
Що саме перевіряє Держпродспоживслужба у питаннях додержання законодавства про захист прав споживачів?
На слайді у відео ви можете побачити реквізити акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Це свіженька форма акта, затверджена наказом Мінекономіки від 29.01.2020 р. №94.
Акт "невеличкий", лише 78 сторінок з кількох таблиць. Звісно, основна таблична частина - це перелік тих питань, у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів які перевіряє Держпродспоживслужба. Зокрема, це дотримання:
- Закону про захист прав споживачів на предмет надання певної інформації щодо товару або споживача, як у стаціонарній, так і у інтернет-торгівлі;
- Закону про туризм, Закону про надання комунальних послуг;
- правил торгівельного обслуговування населення (як загальних правил, так і правил щодо продажу окремих товарів);
- правил надання послуг з розміщення.
А також безліч різних питань що згадані у тому акті.
Акт містить перелік конкретних питань, де навпроти кожного питання зазначається той нормативний документ, який фактично перевіряється. А наприкінці акта вже наводиться певна табличка з переліком тих нормативних документів, які мають виконуватися у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів. Тому лектор радить вам ознайомитися з 78 сторінками цього акта, щоб взагалі знати, що може ця служба перевірити. Тим паче, що перелік питань доволі значний.
Що буде суб’єкту господарювання, який порушить вимоги, про які йдеться в цьому акті?
Крім адміністративної відповідальності, посадовим особам суб’єкта господарювання загрожує відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. Її наведено у ст. 23 Закону №1023.
Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про права споживачів затверджений постановою КМУ від 17.08.2002 р. №1177. Розмір відповідальності може сягати доволі колосальних сум, адже здебільшого він залежить від вартості тих товарів або послуг, які продаються або надаються із порушеннями. Наприклад, якщо ви не надаєте певну інформацію про споживача, товар, продавця, як в стаціонарній, так і в інтернет-торгівлі, це може загрожувати вам відповідальністю від 30% вартості товарів або послуг, які реалізуються. Розмір такої відповідальності може сягати і 200%, наприклад, якщо ви продаєте прострочений товар, і навіть 300%, 500%. Якщо ж ви не виконуєте право споживача на повернення ним товару, яке закріплене у ст. 8 і ст. 9 Закону про захист прав споживачів, то розмір відповідальності може становити десятикратний розмір вартості товару.
***
Читайте також: Хто перевірятиме бізнес у 2021 році? Усі плани перевірок – в одному довіднику