Що таке амортизація?
Це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, основних засобів, інших необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Таке визначення ви можете знайти у п. 4 П(С)БО 7 або якщо ви ведете облік за міжнародними стандартами, то у МСБО 16. А згідно з ПКУ - відповідно у статті 14.
І хоча формулювання трішечки відрізняються, але основна мета і акцент на тому, що це протягом строку корисного використання ми розподіляємо вартість систематично. Зрозуміло, ключове «протягом строку корисного використання» - а що це таке? Це очікуваний період часу, протягом якого необоротний актив буде використовуватися підприємством і, як очікується, відповідно буде вироблено певний обсяг продукції, надано роботи чи послуги. І ключове тут «очікуваний період часу». Чому «очікуваний»? Тому що, зрозуміло, скажімо ми придбали автомобіль, він може прослугувати і 20, і 30 років, але підприємство для себе розуміє, що використовувати воно його буде всього лише, наприклад, 5 років. Хто це визначає? Комісія по підприємству, базуючись на тій інформації, яка наявна, і статистиці, яка була. Скажімо, автопарк кожні 5 років оновлюється. Нюанс у тому, що маємо зазначити цей строк корисного використання у розпорядчому документі, тобто в наказі (принаймні П(С)БО 7 вимагає це зробити).
Зі строком корисного використання розібралися, здавалось би: ось протягом цього проміжку часу і амортизуємо. Але у нас є випадки, коли амортизація має бути призупинена. І вони чітко прописані у П(С)БО 7, для тих, зрозуміло, хто веде облік за національними стандартами. Згідно з п. 23 треба призупинити нарахування амортизації у випадку: реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. П’ять випадків, чіткий перелік, без «тощо» та «інші підстави», цього немає.
Для тих, хто веде облік за міжнародними стандартами, ситуація простіша. Чому? Тому що вони взагалі не призупиняють нарахування амортизації. Це пряма норма, яка викладена у параграфі 55 МСБО 16 і говорить, що амортизація не призупиняється, коли актив не використовується або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю.
А що ж у нас у ПКУ? Зрозуміло, податкова амортизація цікавить тих суб’єктів, які визначають різниці з податку на прибуток і відповідно розраховують податкову амортизацію. І ось тут ситуація змінюється з внесенням змін до ПКУ. В проміжок часу з 1 січня 2015 року по 23 травня 2020 року у нас все було як у бухобліку, тобто якщо у бухобліку призупиняється нарахування амортизації, то і в податковому також. Чому? Тому що прямих норм, якихось спеціальних ПКУ не містив і ми дивилися на бухгалтерські правила, бо він так і говорив, потрібно нараховувати амортизацію, виходячи з правил бухобліку. Мінімальні допустимі строки амортизації – так само собою, але стосовно саме призупинення амортизації дивилися на випадки прописані в стандартах. Тобто ті, хто ведуть за національними, дивились на випадки П(С)БО 7, а ті, хто веде за міжнародними, взагалі не призупиняли. Правда ж? Саме так.
Але ситуація змінилася, бо внесли зміни в ст. 138 Законом №466 і з 23 травня 2020 року прописали наступне: «Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією». Помітили? Випадки фактично витягнуті з П(С)БО 7, ідентичні. Також їх п’ять, також виключний перелік. І зрозуміло, ті хто ведуть облік за міжнародними стандартами, з цим не погодяться. В бухобліку вони можуть амортизувати, в них не призупиняється, а податковому відповідно, що мають в цей проміжок часу. І внесли чергові зміни і зараз ця норма з 8 серпня 2020 року звучить наступним чином: «Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією». Тобто залишили один випадок призупинення податкової амортизації. З 8 серпня тільки у випадку консервації основних засобів ви маєте призупинити нарахування саме податкової амортизації. Пам’ятаємо, ми призупиняємо з місяця, наступного після виведення об’єкта з експлуатації і відновлюємо з наступного після введення.
І здавалось б які проблеми? Проблеми у підході, у позиції податківців. Вони говорять, що період тимчасового невикористання - це не строк корисного використання. Тобто, як бачите, чіткі випадки призупинення амортизації у нас у нормативних документах є. Але свою доказову базу вони будують не на базі випадків, а на основі визначення, з якого ми розпочинали, що амортизація - це системний розподіл вартості протягом строку корисного використання. А раз той період тимчасового невикористання - це не строк корисного використання, то значить амортизація нараховуватися не може.
На слайді у відео приведено чисельні індивідуальні податкові консультації. Більш того, долучився до них і Мінфін та підтвердив цей підхід. І повірте, це ще не весь перелік ІПК, які стосуються саме призупинення амортизації під час скажімо поточних ремонтів, простою, тобто тимчасового невикористання. Чи дійсно це так? Ні. Тому що амортизація нараховується і під час невикористання, бо амортизація - це фізичний та моральний знос. І це може відбуватися і коли об’єкт не використовується. Позитивно, що судова практика стосовно цього на стороні платників податків. Рішення суду, яким чітко обумовлено що строк корисного використання триває і коли ми тимчасово не використовуємо об’єкт. Ось і ще одне позитивне рішення, яке бачимо на слайді, хоч стосується воно тих суб’єктів, які ведуть облік за міжнародними стандартами, але буде актуальне і для тих, хто веде облік за національними.