Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Класифікація помилок за правилами бухгалтерського стандарту поділяє їх на помилки поточного періоду і помилки минулих років.
Зауважте, що помилки минулих років - це всі помилки, які не стосуються періоду поточного. Отже, навіть помилки за 2020 рік вже потрапляють до категорії помилок минулого періоду.
За проводками, які виправляють помилки в бухгалтерському обліку (це, зазвичай, коригування 44 рахунку) криється можливість виправляти помилки, принаймні, за 10 і 20 років точно. Тобто обмеження за часом немає. Але коли ми кажемо про помилки минулих періодів з огляду на податкові декларації, зважте, що 44 рахунок може кореспондувати з поданням уточнюючих розрахунків, уточнюючих декларацій з податку на прибуток лише в межах податкової давності, тобто 1095 днів.
Окрім виправлення помилок, якщо були занижені податкові зобов’язання, ми можемо стикнутися з нарахуванням пені та штрафів від податкової служби. Тому зверніть увагу, в який спосіб відображення і нарахованої пені і штрафів буде представлено в бухгалтерському обліку, на показниках фінансової звітності і в даних декларації.
Зауважте, що штрафи, які можуть бути нараховані при перевірках контролюючих органів (а отже, також мають бути відображені в звітності), підлягають коригуванню за рядком 3 декларації з податку на прибуток.
Податковий кодекс дає нам можливість виправляти помилки у два способи - це подання уточнюючого розрахунку і подання поточної декларації разом з додатком ВП. Звісно ж постає питання: який варіант буде найкращий? Що вигідніше буде для нас? Який варіант застосувати? Для цього зважимо на розмір штрафу: якщо в результаті виправлення помилки ми маємо недоплату - це відповідно 3% і 5%. І подивимось на зміст помилки, адже подання уточнюючого розрахунку дозволить нам відобразити зміст помилки, розкривши його у додатках. Чого не можна зробити через подання поточної декларації з додатком ВП. Отже, подати додатки за минулі періоди до декларації.
Крім цього, Податковий кодекс наголошує, що категорія підприємств, які оприлюднюють фінансову звітність за 2020 рік і після оприлюднення такої звітності виявляються в цій звітності разом з аудиторським висновком якісь помилки, які торкаються податкової декларації, такі помилки мають бути виправленні через:
- по-перше, уточнюючий розрахунок,
- по-друге, до 10 червня 2021 року, якщо казати про звітний рік 2020. І щодо цього є окрема норма Податкового кодексу.
Також звертаю вашу увагу, що в декларації, незважаючи на систематичні зміни, залишається доволі цікавий підхід щодо представлення результатів виправлення між рядками декларації. В 19 рядку ми бачимо результат звітного періоду, виправлення помилок, якщо йдеться про подання 26 рядка, про подання додатку ВП або про подання уточнюючої декларації, воно не сумується з показниками поточного періоду. Отже, за результатами прикладу до сплати буде 7 000 грн, але ці 7 000 грн не відображаються в жодному рядку декларації.
Також виникають питання щодо особливості подання додатку ВП. Чому? Тому що немає жодних правил і порядку заповнення декларації з податку на прибуток і всі знання, які ми можемо взяти щодо заповнення цього додатку, ми беремо зазвичай із «ЗІР».
Подивіться, будь ласка, що роз’яснюють податківці про цей додаток. По-перше, вони трошечки обмежують наші можливості, зважаючи на те, що один додаток ВП може стосуватися тільки одного звітного періоду і можуть бути уточнені показники з однією декларацією, з одним додатком ВП. Також зауваження щодо неможливості подання додатків до, власне, додатка ВП, коли ми в такий спосіб виправляємо помилку. І тут також зроблено зауваження, що за необхідності зробити якісь додатки, якісь розшифровки, можемо це зробити у вигляді звичайних доповнень у довільній формі.
Дуже часто виникає питання, на яке також варто звернути увагу: що робити з уточненням фінзвітності - подавати її чи не подавати? Розглядаючи це питання також нам дають настанову податківці. Якщо виправлення помилки в податковій декларації, а фінансова звітність виправленню не підлягає, то можна не подавати уточнюючу фінансову звітність повторно. І, звісно, якщо уточнюється фінансова звітність разом з декларацією, то подається і уточнена інформація податкова, і уточнююча фінансова звітність.
Але, зважте будь-ласка, що навіть у випадку, коли ми не подаємо уточнюючу фінансову звітність, в уточнюючій податковій декларації ми все одно маємо з вами представити позначки, що разом з такою податковою звітністю подавалася фінансова звітність як додаток.
Щодо просто окремого уточнення фінансової звітності, податківці також вбачають можливість це зробити без подання уточнюючої декларації.
І насамкінець - про фінансові санкції. Будьте дуже обережні, коли виправляєте від’ємне значення, адже податківці впевнені, посилаючись на норми Податкового кодексу, що зменшення від’ємного значення показника у рядку 19 декларації, яка уточнюється, тягне за собою фінансові санкції щодо заниження податкового зобов’язання. Отже, штрафи в цьому випадку доведеться також сплатити. А якщо ви вдастеся до коригувань самостійно, будете подавати або додаток ВП, або уточнюючу декларацію і нараховувати самоштрафи, зверніть увагу, що податківці кажуть, що за такими самоштрафами коригування за рядком 3 у податковій декларації не виникає.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
