- Перша хвиля обміну: що вже отримала українська податкова
- Швейцарія приєднується у 2026 році: що змінюється для власників капіталу
- Офшорні структури: чому корпоративна оболонка більше не захищає
- Що конкретно означають ці дані для власника рахунку
- Висновок: які країни передали податкову інформацію в Україну
«YANKIV. Юридична компанія» розповідає, що іноземний банківський рахунок українця вже давно перестав бути приватною історією між ним і банком. Питання, які країни передали податкову інформацію в Україну, більше не теоретичне – це конкретний перелік юрисдикцій, конкретні дані про залишки й обороти на рахунках, і конкретний ризик донарахувань для тих, хто не подбав про декларування вчасно.
Перша хвиля обміну: що вже отримала українська податкова
Мінфін України офіційно підтвердив: перший автоматичний обмін податковою інформацією завершився 30 вересня 2024 року. За даними самої податкової служби, дані надійшли приблизно від 50 країн – тобто на сьогодні до системи обміну долучилась не абсолютна більшість юрисдикцій світу, але вже досить значна їх кількість.
Повного офіційного переліку країн, які передали податкову інформацію в Україну, публічно не оприлюднено. Однак з відкритих джерел відомо, що в першій хвилі обміну фігурували Велика Британія, Кіпр, Польща, Іспанія, Італія, Литва, Естонія, Бельгія, Болгарія, Греція та Кайманові острови. Пізніше до списку долучилися Австрія та Німеччина.
Важливо розуміти обсяг даних, які саме передаються. Це не формальне підтвердження факту існування рахунку – податкова отримує ім’я власника, адресу, податковий номер, назву банку, номер рахунку, залишок коштів на кінець року, а також обороти по дебету й кредиту за рахунком. Тобто фактично повну картину руху коштів, а не лише статичний знімок балансу.
Швейцарія приєднується у 2026 році: що змінюється для власників капіталу
Окремої уваги заслуговує Швейцарія – юрисдикція, яку багато власників капіталу довгий час вважали надійною «тихою гаванню» через високий рівень банківської конфіденційності. У 2026 році ця репутація остаточно втрачає підставу.
Швейцарія підтвердила початок автоматичного обміну з Україною саме у 2026 році, хоча Україна офіційно приєдналася до системи CRS ще у 2023-му і почала отримувати перші дані від інших країн у 2024-му. Причина, чому Швейцарія довго залишалась осторонь, – питання захисту персональних даних і очікування результатів міжнародних аудитів безпеки. Тепер ця пауза закінчилась: до кінця літа швейцарські банки формують дані щодо рахунків українських податкових резидентів, а восени 2026 року ці дані передаються українській ДПС – одразу за весь 2025 податковий рік.
Під CRS автоматичний обмін інформацією потрапляють не лише великі корпоративні структури чи публічні особи. У периметр обміну входять особисті та інвестиційні рахунки фізичних осіб, корпоративні рахунки компаній, трасти й фонди, рахунки з цінними паперами та інвестиційними активами, а також структури з ознаками пасивної нефінансової організації (Passive NFE).
Окрему увагу варто приділити саме інвестиційним рахункам. Значна частина власників капіталу традиційно декларувала лише отримані дивіденди, повністю оминаючи інвестиційний дохід від продажу активів – розраховуючи, що ця інформація залишиться поза увагою податкової. Механізм CRS цю логіку більше не підтримує: у звіті відображається вся сума операції з продажу фінансового активу, а не лише чистий прибуток. Це означає, що власнику доведеться самостійно документально підтверджувати вартість придбання активу, аби обґрунтувати реальний фінансовий результат – і відсутність таких документів створює прямий ризик значного донарахування.
Офшорні структури: чому корпоративна оболонка більше не захищає
Окрема категорія ризику – власники компаній у класичних офшорних юрисдикціях (BVI, Беліз, Сейшели), які додатково мають рахунки у швейцарських банках.
Поширена помилка – вважати, що сама наявність корпоративної структури автоматично приховує особу кінцевого бенефіціара. Насправді, якщо компанія кваліфікується як Passive NFE, банк зобов’язаний розкрити дані реального власника. При цьому інформація передається не за місцем реєстрації самої компанії, а за місцем податкового резидентства її бенефіціара – тобто в Україну, якщо власник є українським податковим резидентом.
Для таких структур виникає додатковий шар ризику – правила контрольованих іноземних компаній. Якщо структура вчасно не була задекларована в Україні, податкова може одночасно порушувати питання і про незадекларований інвестиційний дохід, і про порушення правил КІК звітність контрольовані іноземні компанії передбачає окремо від звичайного декларування доходів фізособи.
Що конкретно означають ці дані для власника рахунку
На практиці питання, які країни передали податкову інформацію в Україну, для конкретного власника рахунку зводиться до одного: чи готові у нього документи, які пояснюють походження коштів і фактичний фінансовий результат операцій.
Варто зауважити: наразі продовжує діяти норма, за якою обмін даними щодо операцій на суму менше 250 тисяч доларів сам по собі не стане автоматичною підставою для донарахування податку в умовах воєнного стану. Але сама сума доходу податковій вже буде відома – а це означає, що питання можуть виникнути пізніше, навіть якщо прямого донарахування не буде одразу.
Реальний вибір для власника міжнародних активів – це не питання «приховати чи ні», а питання своєчасності. Перший сценарій – чекати, поки податкова самостійно опрацює отримані дані і надішле запит. Другий, значно безпечніший – провести аудит наявних міжнародних активів заздалегідь, перевірити коректність визначення власного податкового резидентства, оцінити ризики за CRS і КІК, і за потреби скористатись механізмом добровільного декларування.
Висновок: які країни передали податкову інформацію в Україну
Список країн, які передали податкову інформацію в Україну, продовжує розширюватись – від першої хвилі 2024 року з участю близько 50 юрисдикцій до приєднання Швейцарії восени 2026-го. ДПС отримує не формальну довідку про існування рахунку, а детальні дані про залишки, обороти і суми операцій з фінансовими активами.
Для власників іноземних рахунків, інвестиційних портфелів і офшорних структур це означає, що коректне декларування іноземних рахунків і своєчасна КІК-звітність – це вже не питання обережності, а питання уникнення значних донарахувань у майбутньому.
