Які персональні дані повинні відображатися в платіжному документі у 2026 році: роз’яснення НБУ

1. Як НБУ визначає правила заповнення обов’язкових реквізитів касових документів та платіжних інструкцій?
2. Яка інформація про клієнта банку потрапляє до платіжного документа?
3.  Платіжний документ може бути електронним, але банк має налаштувати його передачу клієнту
4. Персональні дані та фінмоніторинг: де межа приватності?
5. Чи відповідає захист персональних даних в українських банках стандартам ЄС? 
6. Висновки 
7. Де почитати біільше про персональні дані у платіжних документах?

Коментар до листа НБУ від 21.08.2026 р. №57-0010/79057

Кожен із нас майже щодня тримає в руках паперову банківську квитанцію чи бачить сповіщення в екрані смартфона після здійснення платежу — будь то оплата комуналки, переказ коштів чи звичайне поповнення картки. Але яка інформація про платника повинна в них відображатися? 

Народний депутат Олександр Федієнко звернувся до Національного банку України із запитом щодо того, скільки персональних даних та чому саме має міститися в платіжних документах.

Чому це так важливо? Це питання захисту персональних даних громадян. Чим менше зайвої інформації потрапляє на паперові документи, які можуть потрапити на очі третім особам, тим менше ризиків для людини. Персональні дані мають залишатися захищеними, а не ставати доступними кожному, хто випадково отримав чужий чек.

Розглянемо у статті роз'яснення НБУ та які висновки з нього можна зробити. 

Як НБУ визначає правила заповнення обов’язкових реквізитів касових документів та платіжних інструкцій?

Відповідь Нацбанку розпочинається із фундаментальної тези: будучи особливим органом державного управління (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України»), регулятор визначає архітектуру розрахунків, враховуючи вимоги Закону України «Про платіжні послуги». 

Зокрема, саме НБУ надано право визначати обов’язкові реквізити банківських документів, порядок їх захисту та прийняття до виконання (ст. 40 Закону). Для цього НБУ розробив деталізовані інструкції: 

• для готівкових операцій: Інструкція №103 (постанова НБУ від 25.09.2018 р. №103); 
• для безготівкових розрахунків: Інструкція №163 (постанова НБУ від 29.07.2022 р. №163). 

Яка інформація про клієнта банку потрапляє до платіжного документа?

Нацбанк чітко розмежовує правила відображення персональних даних клієнтів банків в платіжних документах, залежно від того, як саме вони здійснюють платежі. 

Готівкові платежі  

Під час звичайного готівкового платежу вимагається лише ПІБ платника (п. 4 додатка 20 до Інструкції №103). 

Увага! 

Якщо через касу банку здійснюється сплата податків чи зборів  або якщо цього вимагає законодавство у сфері фінансового моніторингу, у документі заповнюється додатковий реквізит — «Код платника/ініціатора» (РНОКПП або паспортні дані). 

Крім того, банки та небанківські установи мають право встановлювати внутрішніми положеннями додаткові реквізити для документів, які формуються платіжними пристроями під час здійснення касових операцій (п. 126 розд. VI Інструкції №103).  

Тобто, можлива ситуація, коли Інструкція №103 цього і не вимагає, але за внутрішнім рішенням банку в квитанції міститься більше інформації ніж тільки ПІБ платника. Це не заборонено і цілком легально.  

Безготівкові перекази  

При переказі коштів без відкриття рахунку або кредитовому переказі інформація, яка потрапляє у квитанцію, безпосередньо залежить від первинних даних, наданих під час ініціювання операції: 

• якщо ви, приміром, оплачуєте житлово-комунальні послуги без відкриття рахунку у банку і під час платежу не вказували свій РНОКПП або ПІБ, надавач послуг не зобов'язаний друкувати ці персональні дані у документі про прийняття до виконання (п. 112 розд. VIII Інструкції №163); 
• Інструкція №163 взагалі не містить прямої вимоги щодо обов'язкового друку на паперових квитанціях персональних даних: ПІБ, РНОКПП, номера рахунку чи номера картки.

 Платіжний документ може бути електронним, але банк має налаштувати його передачу клієнту

НБУ дає однозначну відповідь: законодавство не зобов'язує банки видавати саме паперові платіжні документи. Головне, щоб платіжний документ (електронний або паперовий) виконував його призначення  — захист прав споживача та можливість підтвердити факт платежу у разі виникнення спору. 

Для цього банки мають налаштовувати свої термінали та комплекси так, щоб клієнт міг сам обрати зручний формат чека: 

• електронний документ (SMS, Viber, e-mail чи сповіщення у застосунку) (пп. 2 п. 108, п. 120 розд. VI Інструкції №103); 
• паперовий чек (формується за вимогою клієнта в банкоматі або видається касиром) (пп. 1 п. 108, п. 119 розд. VI Інструкції №103). 

Персональні дані та фінмоніторинг: де межа приватності?

Питання захисту даних під час банківських операцій завжди стоїть гостро. За загальним правилом, надавачі платіжних послуг мають право обробляти персональні дані лише за наявності згоди користувача (ст. 69 Закону про платіжні послуги). 

Однак, оскільки банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, обробка персональних даних з цією метою проводиться без отримання окремої згоди особи. 

У той же час НБУ відверто зазначає, що не проводив окремої оцінки впливу положень своїх Інструкцій №103 та №163 на стан захисту персональних даних та кібербезпеки громадян. Регулятор підкреслює, що обов'язок дотримуватися Закону України «Про захист персональних даних» і відповідальність за порушення цього обов’язку покладено безпосередньо на банки як на надавачів платіжних послуг. 

Чи відповідає захист персональних даних в українських банках стандартам ЄС? 

Національний банк нагадує, що поточні правила захисту персональних даних і були розроблені в рамках виконання зобов'язань України щодо гармонізації вітчизняного законодавства із правом Європейського Союзу. Зокрема, Закон України «Про платіжні послуги» відтворює вимоги Директиви ЄС 2015/2366. 

Що стосується можливих змін до правил заповнення реквізитів платників у квитанціях, то відповідь НБУ коротка: наразі підстав для внесення змін до нормативно-правових актів регулятор не вбачає. 

Висновки 

Аналіз листа НБУ дозволяють зробити кілька висновків: 

1. під час звичайного готівкового платежу вимагається лише ПІБ платника (Інструкція №103);
2. Інструкція №163 (безготівкові розрахунки) не містить прямої вимоги друкувати на паперових чеках персональні дані громадян. Зокрема, в чеку терміналу не вимагається обов’язково друкувати: ПІБ; РНОКПП; номер рахунку; номер платіжної картки. Тобто, ідентифікація людини для проведення платежу, не означає необхідність друкувати її персональні дані на паперовому документі. 

Де почитати біільше про персональні дані у платіжних документах?

• НБУ не вимагає персональні дані платників на квитанціях за оплату житлово-комунальних послуг 
• Персональні дані в чеках «Укрпошти» з 1 серпня 2026 року: нові вимоги НБУ та позиція компанії 
• З 26 червня 2026 р. НБУ заборонив анонімні поповнення через платіжні термінали