- Який зарплатний поріг діє у 2026 році
- Що відповіло Мінекономіки?
- Мінекономіки очікувало позитивного фіскального ефекту
- І що далі?
Народний депутат Олександр Федієнко оприлюднив на своїй сторінці у Facebook відповідь Мінекономіки щодо впливу нових зарплатних вимог на підприємства, які мають статус критично важливих та бронюють працівників.
Відповідь викладено у листі Мінекономіки від 18.09.2026 №2713-01/96525-01, наданому за результатами розгляду депутатського звернення. У ньому Міністерство навело оцінку можливих наслідків підвищення зарплатного критерію, зокрема для малого та середнього бізнесу.
Та перш, ніж говорити про вплив, нагадаємо про хронометраж – коли відбулося це підвищення рівня зарплат для можливості бронювання працівників.
Який зарплатний поріг діє у 2026 році
Постановою КМУ від 30.05.2026 №692 загальний зарплатний критерій для визначення підприємства критично важливим підвищено з 2,5 до 3 мінімальних зарплат. Це відбулося з 02.06.2026: рівень середньомісячної зарплати працівників для визнання підприємства критичним, має бути не нижче 25 941 грн.
А от для заброньованих працівників вимога щодо нарахованої зарплати не нижче 25 941 грн діє з 01.09.2026 року.
Окремі категорії підприємств та працівників мають винятки. Однак, очевидно, що вони не були предметом депутатського запиту.
Що відповіло Мінекономіки?
Депутата цікавило, як підвищення зарплатного порогу вплине на роботу підприємств, які вже мали статус критично важливих. Проте, на нашу думку, він трохи запізнився із своїм запитом – адже, як вже було сказано, поріг для роботодавців зріс ще у червні. А у вересні він зріс тільки для заброньованих працівників. Звісно, зарплата кожного окремого працівника – це теж витрати роботодавця. Але базовий тягар збільшення прийшовся на червень.
Мінекономіки навело свої планові цифри. Тобто, ті, з яких воно рахувало ризики станом на період розробки постанови КМУ №692 (коли вона існувала лише в проєкті).
Для проведення аналізу Міністерство використало зведені дані Держстату, ДПС та оцінки НБУ. До моделювання включили понад 12 тисяч підприємств, установ та організацій, які на момент підготовки змін мали чинний статус критично важливих.
Аналіз охоплював підприємства різних форм власності та розмірів, зокрема малий і середній бізнес у таких сферах:
- промисловість та агропромисловий комплекс;
- сільське, лісове та рибне господарство;
- транспорт і складське господарство;
- інформаційні технології та телекомунікації;
- оптова і роздрібна торгівля;
- будівництво та енергетика;
- оборонно-промисловий комплекс.
За даними Мінекономіки, частка малих і середніх підприємств зі статусом критично важливих, у яких середня зарплата на момент ухвалення рішень була нижчою за поріг 25 941 грн, становила 18–22% загальної кількості таких суб’єктів.
Водночас тоді Мінекономіки прогнозувало, що більшість із них зможуть підвищити офіційний рівень зарплати.
Частку підприємств, які потенційно не зможуть виконати нову вимогу та можуть втратити критичний статус, Мінекономіки тоді оцінювало у межах 3–5%. За оцінкою Міністерства, йшлося переважно про підприємства з низькою маржинальністю або ті, які не здійснюють активної господарської діяльності.
Мінекономіки очікувало позитивного фіскального ефекту
У листі зазначено, що підвищення коефіцієнта зарплатної вимоги з 2,5 до 3 мінімальних зарплат мало збільшити надходження:
- військового збору – на потреби оборони;
- ПДФО – до місцевих бюджетів;
- ЄСВ – до Пенсійного фонду України.
На думку Міністерства, легалізація фонду оплати праці та приведення зарплат до ринкового рівня мало переважити можливі негативні наслідки, пов’язані зі скороченням зайнятості або тінізацією виплат.
Проте нового аналізу, чи збулися прогнози, Мінекономіки або не зробило, або не навело у своїй відповіді. Ані кількості підприємств, які втратили критичний статус, ані конкретної суми додаткових надходжень до бюджету у відповіді не наведено.
І що далі?
Нардеп повідомив, що готує депутатський запит із вимогою надати детальні розрахунки та методику, на яких ґрунтується оцінка Мінекономіки.
Але, на нашу думку, має сенс просити дані про вже наявний результат підвищення зарплатного порогу в червні 2026 року і про прогнози Мінекономіки, скільки підприємств збереже критичний статус у січні 2027 року (коли, через підвищення МЗП, зарплатний поріг зросте до 28 638 грн).
Про чинні вимоги ми розповідали у матеріалах:
