Підприємства вважають війну головним чинником інфляції у 2026 році: опитування НБУ

Нацбанк розповів, що у ІІІ кварталі 2026 року бізнес очікував незначні темпи зростання ділової активності в наступні 12 місяців. Респонденти чекали на зменшення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні та зазначили про несприятливу перспективу фінансово-економічного розвитку власних підприємств. Інфляційні очікування майже не змінилися, курсові – незначно посилилися.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.8% порівняно зі 107.0% у ІІ кварталі 2026 року (далі – ІІ квартал).

Оптимістичні очікування щодо ділової активності зберегли підприємства 11 опитаних областей і більшості видів діяльності. Учасники опитування мали позитивні оцінки стосовно майбутніх інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва й інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт. Натомість респонденти надали негативні оцінки щодо фінансово-економічного стану власних підприємств та загальної кількості працівників. Останні посилилися порівняно з попереднім опитуванням.

Воєнні дії та їх наслідки найбільше обмежують спроможність підприємств нарощувати виробництво. Також суттєвий вплив матимуть брак кваліфікованих працівників.

Очікування бізнесу щодо макроекономічної ситуації в Україні

Бізнес погіршив свої оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 11.9% (у ІІ кварталі – 7.6%). Негативні очікування продемонстрували респонденти всіх опитаних видів економічної діяльності, крім енерго- та водопостачання, які не очікували змін; усі за розміром і напрямом діяльності. За регіонами погіршення очікували підприємства 13 областей.

Очікувана в найближчі 12 місяців річна інфляція становила 11.5% порівняно з 11.6% у попередньому опитуванні. Воєнні дії та їх наслідки є найвагомішим проінфляційним чинником для 85.5% респондентів (+4.9 в. п. порівняно з ІІ кварталом). Також респонденти очікували на суттєвий вплив чинників «курс гривні до іноземних валют» та «витрати на виробництво».

Учасники опитування незначно посилили курсові очікування як щодо долара США, так і щодо євро: очікуване середнє значення обмінного курсу в наступні 12 місяців – 46.90 грн/дол. США і 54.85 грн/євро (у ІІ кварталі – 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро).

Поточний стан та очікування підприємств щодо власного розвитку

Бізнес продовжив стримано оцінювати поточний фінансово-економічний стан власних підприємств: баланс відповідей становив «мінус» 7.0% порівняно з «мінус» 5.1% у ІІ кварталі. Також погіршились оцінки щодо фінансово-економічного стану власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 4.3% (у ІI кварталі – 2.4%).

Найстриманіші очікування за видами економічної діяльності мали керівники підприємств добувної промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку, за розміром – малі та великі підприємства, за напрямом діяльності – всі, крім тих, що здійснюють лише експортні операції.

Учасники опитування й надалі очікували на збільшення обсягів реалізації продукції в наступні 12 місяців, зокрема на зовнішньому ринку, хоча й суттєво нижчими темпами: баланси відповідей – 4.0% і 2.0% (у ІІ кварталі – 18.4% та 17.0% відповідно). На зростання обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку очікували представники більшості видів економічної діяльності, крім добувної промисловості та будівництва, найбільше – енерго- та водопостачання. На збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку найбільше були налаштовані підприємства будівництва.

Респонденти продовжили очікувати на зростання рівня інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар: баланс відповідей 10.4% (у ІІ кварталі – 15.5%). Одночасно учасники опитування зберегли позитивні оцінки щодо майбутніх інвестиційних видатків на будівельні роботи: баланс відповідей – 0.5% (у ІІ кварталі – 2.1%).

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, продовжили очікувати зростання їхніх обсягів у наступні 12 місяців, хоча й нижчими темпами: баланс відповідей – 7.8% (у ІІ кварталі – 8.9%). Найвищі очікування, як і в попередніх опитуваннях, мали підприємства енерго- та водопостачання. Частка респондентів, які в наступні 12 місяців планували залучати іноземні інвестиції, зросла до 21.4% з 20.3% у попередньому опитуванні.

Респонденти очікували на подальше зменшення кількості працівників на своїх підприємствах у наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 6.7% (у I кварталі – «мінус» 3.3%). На скорочення персоналу були налаштовані керівники підприємств усіх опитаних видів діяльності, крім «інші», найбільше – добувної промисловості.

Учасники опитування послабили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом: баланс відповідей становив 32.6% порівняно з 35.3% у ІІ кварталі. Водночас частка респондентів, які планували брати банківські кредити, майже не змінилася: 35.6% порівняно із 36.0% у попередньому опитуванні.

Зросла частка підприємств, що планували залучати кредити в національній валюті – 86.9% (у ІІ кварталі – 80.8%). Зависокі ставки та наявність інших джерел фінансування й надалі найбільше впливають на прийняття рішення про відкладення залучення кредитів – 45.5% та 42.0% відповідно. Натомість вплив чинника «занадто складна процедура оформлення документів» послабився на 1.9 п. п. – до 21.5%.

Частка компаній, що планували залучати кошти за кордоном, становила 7.9% порівняно з 6.5% у попередньому опитуванні.

Респонденти поліпшили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів: баланс відповідей становив 11.6% (у попередньому опитуванні – 13.9%).

Довідково

Квартальне опитування проводилося з 30 липня до 28 серпня 2026 року. У ньому взяли участь 664 підприємства із 21 регіону країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької, Луганської та Херсонської областей). Серед опитаних підприємств 21.2% – компанії торгівлі, 18.8% – переробної промисловості, 14.5% – сільського господарства, 13.7% – транспорту та зв’язку, 5.9% – добувної промисловості, 5.0% – енерго- та водопостачання, 3.3% – будівництва, 17.6% – інші; 29.5% респондентів – великі підприємства, 37.7% – середні, 32.8% – малі. 

Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.

Індекс ділових очікувань – агрегований показник щодо очікуваного розвитку підприємств у наступні 12 місяців. Розраховується за результатами опитувань підприємств як середньоарифметичне значення балансів відповідей щодо фінансово-економічного стану підприємств, загальних обсягів реалізації продукції власного виробництва, інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт, на машини, обладнання та інвентар, кількості працівників. Значення індексу більше 100 означає перевагу в суспільстві позитивних економічних настроїв, нижче 100 – негативних економічних настроїв.

Більше про інфляцію ми писали у матеріалах:

• Інфляція знизиться до 7,5% у 2026 році, а надалі досягне цілі 5%: прогноз від НБУ
• Інфляція 2026 року тимчасово пришвидшиться: звіт НБУ
• Введення банкноти номіналом 2000 грн не вплине на інфляцію: пояснення експертів
• Уповільнення інфляції після тимчасового прискорення: прогноз НБУ для 2026 року
• Як захистити свої заощадження від інфляції?