На тлі невизначеності в газових переговорах і співпраці з Міжнародним валютним фондом, що має прямий стосунок до фінансового стану України, обґрунтовано постає питання погашення зовнішнього боргу нашою країною в поточному році. Тобто, можливий дефолт?
Прем’єр-міністр Микола Азаров неодноразово заявляв, що нічого подібного статися не може. "Давайте ми не будемо лякати наших людей такими гучними словами як дефолт. Хто там, що там, куди поставив, на яке місце. В Україні не буде ніяких дефолтів. Спокійно працюйте і не думайте... Це повинна у уряду і Національного банку голова боліти", - так прокоментував прем’єр інформацію, що з’явилася в ЗМІ, з посиланням на Bloomberg, що "кредитні ризики колишньої радянської республіки вперше за 2 роки перевищили аргентинські" і знаходяться десь в районі грецьких. Причому дана інформація широко розкручувалася російськими виданнями. Вона навіть супроводжувалася такими фразами начебто агентства Bloomberg: "Спроби України домогтися зниження ціни на імпортований російський природний газ замість дотримання умов надання чергового траншу кредиту Міжнародного валютного фонду стурбували інвесторів". Все це дає привід зробити висновок, що ведеться масована інформаційна атака на Україну у світлі прагнення Кремля якомога швидше приборкати тих, хто не піддається на "газові домовленості", які являють собою не що інше як здачу національних інтересів. А серед пропозицій не тільки передача управління газотранспортною системою, а й, як зараз прийнято говорити, корпоративні інтереси (поглинання компаній і корпорацій, створення "одноголових" СП, Митний союз та ЄЕП - "все і вся"). Надходять і погрози, мовляв, транспортування газу по нашій ГТС в зв’язку з введенням в дію обхідних трубопроводів скоро зведеться до нуля. Благо в Єврокомісії зовсім іншої думки. І все це відбувається напередодні виборів Президента Росії, основним кандидатом на яких виступає Володимир Путін. Для нього не малий козир (тому вперше зіткнувся з опором електорату) для заняття царського ложа - підкорення України.
Безумовно, фінансові проблеми у нас є, їх де-юре не може не бути, але влада змушена їх вирішити, просто у неї немає іншого виходу - або пан, або пропав. Дана економічна проблема неминуче потягне за собою політичний колапс правлячої команди. Дійсно, криза лягла важким тягарем на фінансові ринки, український в тому числі. А як країна, що "розвивається", Україна переносить її наслідки особливо важко. Адже ніхто не ставить під сумнів життєздатність Франції чи Німеччині, незважаючи на те, що їх держборг ще в 2010 році досяг рекордних рівнів понад 1,5 трильйона євро - 80,3% ВВП і понад 1,7 млрд євро - 80,7% ВВП, відповідно. А на сьогодні становище ще більш ускладнилося, оскільки ці "стовпи" ЄС є власниками "дефолтових" акцій, тому їх рейтинги постійно знижують провідні "аудиторські" агентства. Можна ще додати ситуацію з держборгом США - немає жодних сумнівів, що дефолт найбагатшої країни світу був розкручений на підкилимних інтригах політичних баталій.
А проводити паралель між Грецією та Україною, м’яко сказати, не коректно. Борг Афін в 120% ВВП і наш в трохи більше 40% непорівнянні, якщо врахувати промислову специфіку держав. Можна і потрібно, звичайно, сперечатися про дії влади, але тим не менш бентежить тільки одне - всі кризові запозичення доведеться виплачувати в основному майбутньому поколінню, і сума буде тільки рости, тому що торговельний баланс вже котрий рік в мінусі, і тенденція, швидше за все, не скоро зламається. Уже сьогодні на кожного українця припадає понад тисяча доларів держборгу. Як же будемо викручуватися?
Міністр фінансів Валерій Хорошковський у фінансове становище додав трохи конкретики: пікові виплати за держборгом заплановані на лютий і березень поточного року - по 8 млрд. грн. кожен місяць, наступні передбачені 4 червня і на жовтень. Причому, за його словами, Мінфін проводить перекредитування цих боргів, оскільки забезпечити їх обслуговування за рахунок бюджетних надходжень неможливо. Хорошковський вважає, що Україна на сьогодні перебуває в рамках безпечного рівня держборгу, але вже на його межі.
Бентежить ще один факт - Міністерство фінансів планує в цьому році залучити на зовнішньому ринку позик на 37,532 млрд. грн., на внутрішньому - 60,952 млрд. грн. За даними відомства, виплати за державним боргом у п.р. за рахунок коштів держбюджету складуть 95,5 млрд. грн. За зовнішніми зобов’язаннями найбільші обсяги передбачені на погашення позик "ВТБ Банку" - 16,2 млрд. грн., МВФ - 6,891 млрд. грн. В обслуговуванні державного зовнішнього боргу найбільшу питому вагу матимуть витрати за позиками МВФ - 2,422 млрд. грн. і єврооблігаціями 2011 року - 1,599 млрд. грн. За розрахунками Мінфіну, загальний обсяг державного боргу, розрахований в національній валюті, на кінець 2012 року складе 415,326 млрд. грн. - 27,6% ВВП. Тобто, з позик на 98,5 млрд. грн. - 96,9 млрд. грн. підуть в рахунок погашення знову-таки позик. До речі, Кабмін знизив прогнозне зростання ВВП в поточному році з 5% до 3,9%. Значить, розраховувати на зростання виробництва не доводиться, незважаючи на офіційну статистику.
Цифрова ілюстрація фінансового становища України вийшла вражаюча. То чи буде здатна наша країна виплатити 11,9 мільярда доларів зовнішніх боргів у поточному році, про які йшлося в згаданих інформповідомленнях?
Начальник відділу аналізу фінансових ринків АБ "ІНГ Банк Україна" Олександр Печерицин вважає, що оцінювати здатність обслуговування корпоративного боргу (яким і є зазначені мільярди) досить важко, враховуючи, що певна його частина - кредити, надані материнськими компаніями своїм дочірнім структурам в Україні.
"В цілому ситуація не така складна, тобто, обсяг валютних резервів дозволяє перекривати всі ці потоки мінімум протягом року. У будь-якому випадку, на цей рік нам особливих проблем чекати не варто", - переконаний експерт. Що стосується можливості рефінансувати борги за відсутності програми співробітництва з МВФ, то, на його думку, даний процес підвищить вартість запозичень. Щодо шансів України провести зовнішні запозичення в першому півріччі 2012 року експерт зазначив: "Складно сказати, ринок змінюється досить швидко, якщо боргові проблеми в Європі будуть вирішені, то, можливо, ринок піде у зворотний бік. Європа в кризі перебуває досить довго, не виключено, що в якийсь проміжок часу може з’явитися вікно для вдалого розміщення (цінних паперів - ред.)", - сказав Печерицин.
Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB в Україні, підкреслює, що "загрози дефолту для України на поточний момент перебільшені. Це видно по котируваннях українських єврооблігацій. Навпаки, останнім часом на тлі прийнятого рішення виділити Греції 130 млрд. євро оптимізм на світових фінансових ринках зріс, що збільшило привабливість українських єврооблігацій і знизило вірогідність дефолту нашої країни. Тим не менше, певні труднощі з обслуговуванням поточної заборгованості в України є. Це пов’язано з тим, що світова економіка перебуває в стадії сповільнення, а обсяги кредитів, які необхідно погасити, досить суттєві. Швидше за все, Україна піде шляхом рефінансування позик.
Що стосується розміру держборгу і гарантованого державою боргу, то зараз він становить 36,59% ВВП, що також не є критичною цифрою. Середній розмір державного боргу країн, що розвиваються, в даний момент становить 40%. Проте, дійсно Україна поступово підходить до рівня, після якого може початися погіршення управління державним боргом".
Леонід Долинський, директор з розвитку НРА "Рюрик", відзначає, що "відповідно до теорії ймовірності, загроза дефолту є завжди, навіть у найнадійніших позичальників з найвищим кредитним рейтингом. Наприклад, в серпні 2011 року фінансисти обговорювали ризик дефолту по казначейських зобов’язаннях США - країни з дуже високим кредитним рейтингом інвестиційної категорії. При цьому Україна за міжнародною рейтинговою шкалою - позичальник з кредитним рейтингом спекулятивної категорії. Тому теоретично, загроза дефолту України присутня, хоча його ймовірність набагато нижча, ніж дефолту Греції. При цьому уряд України зробить все можливе, щоб не допустити колапсу, оскільки він буде мати не тільки економічні, а й політичні наслідки".
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, підкреслює, що "на сьогодні говорити про ризик дефолту України можуть тільки дилетанти і панікери. Немає суттєвих проблем щодо зовнішніх державних боргів. Хоча їх і складно виплачувати, але можливо. Усього до кінця року потрібно заплатити 7 млрд. дол з урахуванням відсотків, але більша частина цих платежів припаде на кінець року. За 2 і 3 квартали виплати складуть менше одного мільярда доларів. У 2009 році дійсно була патова ситуація, коли виплата за українськими єврооблігаціями могла не відбутися. Тепер все зовсім інакше виглядає. Уряд без особливих проблем розрахується за зовнішніми боргами. Інша справа, - зовнішня торгівля. Ось це дійсно проблема. Швидше за все, в ц.р. дефіцит в цій сфері складе понад 10 млрд. дол, які потрібно ще десь взяти. Не виключено, що нетто-покупки готівкової валюти складуть не менше 8 млрд. дол. Але це не борги, а грошові потоки. Вони більше впливають на курс гривні, ніж на ризик боргу. Тому в ц.р. велике значення має надходження валюти "під вибори" та від українських гастарбайтерів. Якщо він буде еквівалентний відтоку валюти по зовнішній торгівлі, то дуже полегшить роботу українського валютного ринку".
Значить, вся надія на гастарбайтерів. Вони, між іншим, за даними НБУ, в 2011 році поліпшили платіжний баланс країни на 2,7 млрд. дол - на 2,7% більше, ніж у 2010 році. Ось і виходить, що доля країни, вірніше влади, в руках електорату, для якого заробити ВДОМА можливості немає, і в найближчій перспективі не передбачається, за що велике спасибі правителям вже два десятки років. Причому щороку тих, хто виїжджає, все більше, а тих, хто повернувся - все менше. Вже така в Україні "політична гармонія"...
Нана Чорна
