• Посилання скопійовано

Безвізовий режим

Аби покінчити з монополією Visa і MasterСard, Нацбанк хоче сам контролювати проходження всіх безготівкових платежів в Україні. Чи призведе це до відходу гігантів з українського карткового ринку?

Володар платіжної картки Visa або MasterCard навряд чи проміняє її на карту з маловідомою абревіатурою НСМЕП. Але саме Національна система масових електронних платежів, створена Нацбанком, може отримати преференції в порівнянні з міжнародними. Регулятор хоче підпорядкувати собі ринок безготівкових платежів, і міжнародним гігантам стає некомфортно в Україні.

НБУ лобіює законопроект про безготівкові розрахунки, який дасть йому виключне право на обробку карткових платежів на території України, а міжнародні платіжні системи будуть зобов’язані проводити всі розрахунки в українській валюті. Як повідомили Фокусу в Нацбанку, робота над законопроектом завершена, і після того, як його схвалить правління банку, документ буде направлений до Верховної Ради для голосування. Шанси на його ухвалення досить високі. За словами члена парламентського Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Юрія Полунєєва, законопроекти, запропоновані Нацбанком, як правило, отримують підтримку більшості.

Visa і MasterСard, які зараз здійснюють понад 90% карткових платежів в Україні, чинять опір цьому плану. Глава представництва Visa в Україні Світлана Георбелідзе вважає, що ініціативи НБУ обмежують вільну конкуренцію. А експерти Київського інституту економічних досліджень і консультацій заявили, що дії регулятора можуть призвести до відходу міжнародних операторів з країни. Поки про такі радикальні кроки не йдеться, кажуть у представництвах платіжних систем, але все залежить від того, як буде розвиватися колізія.

Пластик замість грошей

За останні 10 років в Україні з’явилося майже 35 млн власників платіжних карток, а оборот за картковими операціями в минулому році склав 43% валового внутрішнього продукту. Такий великий обсяг ринку та його стрімке зростання роблять Україну однією з найпривабливіших країн в Європі для американських корпорацій Visa і MasterCard. Хоча дев’ять з десяти транзакцій за українськими картками здійснюються всередині країни, платежі обробляються в системах Visa і MasterCard за кордоном. У Нацбанку вважають, що з такою залежністю внутрішнього платіжного ринку від зовнішніх сил потрібно боротися.

Крім того, українські банки змушені тримати заморожені доларові депозити в розрахункових банках міжнародних платіжних систем, щоб гарантувати платежі. І вони не можуть нічого вдіяти, якщо Visa і MasterCard вирішують підняти тарифи.

За даними НБУ, за 2008-2009 рр. українські банки заплатили платіжним системам понад $50 млн за внутрішні операції в українській валюті. З 2006 року послуги систем подорожчали в середньому на 30%. Visa почала активно підвищувати ціни як в Європі, так і в США після проведення IPO в 2008 році. В 2009-му Visa на 35% збільшила свій чистий прибуток, не в останню чергу саме за рахунок зростання комісій. В кінці 2010 року Антимонопольний комітет зобов’язав Visa знизити тарифи, але розгляд з приводу того, як вони повинні розраховуватися, продовжується досі.

Борючись із системами, що контролюють ринок і які змушують українські банки грати за своїми правилами, Нацбанк готовий сам перетворитися на внутрішнього монополіста і брати за маршрутизацію, кліринг та обробку платежів усередині України менше, ніж американці. В НБУ Фокусу підтвердили, що встановлення контролю над здійсненням платіжних операцій на території України - це принципова позиція регулятора.

Але експерти Інституту економічних досліджень і консультацій вважають, що ці ініціативи, навпаки, призведуть до подорожчання безготівкових платежів. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому інститутом в середині лютого. А на думку Георбелідзе з Visa, залежність від одного центру поставить під загрозу надійність роботи всієї системи безготівкових платежів: підвищить ризик технічних збоїв і знизить рівень безпеки.

Скупий платить більше

Олександр Карпов, директор Асоціації членів платіжних систем ЕМА, вважає, що підстав для таких побоювань немає. Адже НБУ вже управляє системою електронних платежів СЕП НБУ, через яку проходять міжбанківські платежі всіх юридичних і фізичних осіб в Україні. "І саме СЕП забезпечує високу швидкість, якість, надійність і низьку вартість обслуговування всіх учасників процесу", - говорить Карпов.

Але національний кліринговий центр для всіх безготівкових розрахунків - більш масштабна ініціатива. І точно наймасштабніша з моменту призначення Сергія Арбузова головою НБУ. За оцінками Visa, створення такого центру обійдеться як мінімум в €500 млн. І джерел фінансування проекту НБУ поки не називає.

Не в захваті від цієї ідеї і українські банки, заради зручності яких НБУ начебто і вносить свої пропозиції. Голови правління найбільших українських банків - ПриватБанку, Райффайзен Банку Аваль, банку "Форум", Укрсоцбанку та Укрсиббанку навіть написали відкритий лист президенту, прем’єр-міністру та керівникам парламентських фракцій з проханням не виносити на голосування ці ініціативи. "Ми вважаємо створення такого центру неприйнятним, недоцільним і дуже витратним, оскільки потрібні кошти як на його обладнання, так і на зміну програмного забезпечення всіх банків, які співпрацюють з Visa і MasterCard", - відзначали банкіри в листі.

На думку начальника Управління розрахункових і пасивних продуктів Промінвестбанку Владислава Каричковського, при сьогоднішніх технологіях фізичне розташування процесингових центрів не має значення ні для банків, ні для споживачів - користувачів карт. Крім того, великі банки, як правило, вже не розміщують депозити для Visa і MasterCard, а використовують гарантії, підтверджені першокласними міжнародними банками. Тому проблема відволікання валютних ресурсів втратила свою актуальність.

Більш важливо забезпечити абсолютну надійність і технологічну досконалість платіжної системи. "НБУ зможе гарантувати високу якість послуг тільки при залученні комерційного інвестора в спільне підприємство з постійним джерелом фінансування і кращими управлінськими кадрами, професіоналами цього ринку", - говорить представник одного з великих українських банків.

Зацікавлені сторони сходяться на думці, що, швидше за все, НБУ та міжнародні платіжні системи знайдуть компроміс. А заяви про можливий відхід Visa і MasterCard з українського ринку просто покликані збільшити суспільний резонанс навколо цієї теми. "Мені здається, що сценарій з відходом Visa і MasterCard малоймовірний, - вважає Карпов з асоціації ЕМА. - Це було б абсолютно неприйнятно для українських банків". Ринки з таким великим населенням і потенціалом, як Україна, для міжнародних платіжних систем пріоритетні, і вони зроблять все необхідне, щоб зберегти тут свою присутність навіть в обмеженому форматі, якщо такі будуть обставини.

Ольга Вальчишена

Рубрика: Фінанси і банки/НБУ і банківська система

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «НБУ і банківська система»