Вчорашній випускник, а нині аспірант одного зі столичних вузів Юрій отримує стипендію на платіжну карту одного з найбільших банків країни. Після того як наш герой "отримав ставку" і почав паралельно підробляти на кафедрі асистентом, йому видали ще одну карту того ж банку - для нарахування зарплати.
"Чому не можна було нараховувати кошти на вже наявну карту?" - дивується Юрій. Більше того, за словами співрозмовника "у доважок" до зарплатної карти банк видав і кредитну, мотивувавши це тим, що кредитка входить в стандартний пакет обслуговування і відмовитися від неї не можна. "Найбільше мене здивувало, коли через місяць мені передзвонили з банку і поцікавилися, чому я досі не скористався, по суті, нав’язаним кредитним "пластиком"?" - обурюється аспірант.
Килимове бомбардування
На жаль, подібні історії типові для вітчизняного карткового ринку. Трохи оговтавшись від наслідків кризи 2008-2009 рр., банки знову готові роздавати картки направо і наліво. В результаті, більше половини власників платіжних карт, що оформляються в українських банках, користуються ними не з власної волі. Це підтверджують результати дослідження, проведеного компанією GFK Ukraine в кінці 2011 р.
За даними опитування, найчастіше клієнти вітчизняних банків обзаводяться платіжними картами з ініціативи роботодавця. У дослідженні брали участь громадяни, які оформили в банках платіжні, зарплатні або кредитні карти. Як з’ясувалося, майже в 70% випадків видача карт в більшості вітчизняних банків була ініційована підприємствами або компаніями, в яких працюють респонденти.
За власною ініціативою картку отримали тільки 18%, або кожен п’ятий із опитаних клієнтів банків. В першу чергу українці використовують "пластик" для отримання зарплати. У 19% випадків - для отримання пенсії, в 5% - стипендії та в 9% - для інших цілей.
Опитування показало, що найбільш активно нав’язують свої картки банки, які лідирують на даному ринку. Найбільше карт з ініціативи роботодавця було відкрито в УкрСиббанку - 67%, в "Райффайзен Банку Аваль" - 58% і у ПриватБанку - 41%.
З урахуванням таких агресивних методів просування "карткової продукції", не дивно, що номінально кількість "пластику" на руках у населення інтенсивно зростає. Зокрема, за даними НБУ, за 2011 р. кількість активних платіжних карт в обігу збільшилася на 17% (понад 5 млн) - майже до 35 млн шт. Для порівняння: за 2010 р. приріст становив лише 300 тис. карток.
Нагадаємо, що до категорії активних регулятор відносить такі картки, за допомогою яких за останній рік була проведена хоча б одна видаткова операція (списані кошти). Втім, навіть учасники ринку визнають, що настільки "м’який" критерій віднесення карток до групи активних спотворює реальну картину. Зазначимо, що з урахуванням неактивних карток (термін дії не закінчився, але "пластик" не використовується) загальна кількість карток досягла майже 58 млн шт.
Тобто частка активних пластикових карток становить 60%. Найчастіше неактивними є нав’язані клієнтам "кредитки" - банки випускають і роздають їх, але клієнти їх просто не активують. Показово, що "карточники", навпаки, констатують скорочення кількості "порожніх" карт. Мовляв, банки більше не схильні до марнотратства зразка докризових років.
Відзначимо, що торішній приріст кількості банківських карток в основному був забезпечений за рахунок випуску "кредиток". Їх уже 8,2 млн шт. Втім, як БІЗНЕС писав, в IV кварталі минулого року темпи емісії кредитних карт різко сповільнилися.
Так, за вказаний період приріст "кредиток" склав 300 тис.шт., тоді як за 9 місяців минулого року - 2,3 млн шт., або в середньому понад 700 тис. за квартал.
Цікаво, що на початок 2012 р. найбільше карток виявилося на руках у жителів Дніпропетровської області - майже 4,4 млн шт. При цьому населення регіону не перевищує 3,4 млн жителів. Очевидно, що такий рівень проникнення карток в маси пояснюється активністю ПриватБанку, штаб-квартира якого, як відомо, базується в Дніпропетровську.
Тим більше що саме цей банк в 2011 р. став беззастережним лідером за приростом платіжних карток: він збільшив кількість активного "пластику" на 3,7 млн шт., до 18,2 млн шт. Разом з тим банк лідирує і за кількістю "неробочих" карт. Великою часткою їх у загальному обсязі випуску відрізняються і інші фінустанови, які активно роздають "кредитки", зокрема "Дельта Банк" і банк "Російський Стандарт".
Друге місце за приростом активного "пластику" в 2011 р. зайняв ПУМБ. Втім, його успіх є багато в чому чисто статистичним, оскільки пояснюється об’єднанням ПУМБу з Донгорбанком.
Досить активно карткову емісію нарощували "Райффайзен Банк Аваль" (+353 тис. карток), "Дельта Банк" (+272 тис.), Ощадбанк (+205 тис.). Разом з тим багато банків скорочували кількість активних карт в обігу. Найбільш енергійно це робив Брокбізнесбанк (-150 тис. карток).
Інфраструктура
Справедливості заради зазначимо, що за підсумками 2011 р. істотно збільшилися обороти вітчизняного карткового ринку. Так, обсяг безготівкових платежів з використанням карт збільшився в грошовому вираженні на 58%, до 46,3 млрд грн. Втім, набагато частіше громадяни воліють знімати готівку в банкоматах.
До початку 2012 р. частка безготівкових розрахунків лише трохи перевищила 8% від загального обороту карткових транзакцій. Примітно, що середня сума однієї безготівкової транзакції склала 217 грн., тоді як "середній чек" зняття готівки в банкоматі - 800 грн. Позитивна динаміка карткового ринку стимулює його учасників до подальшого розвитку інфраструктури.
У 2011 р. кількість банкоматів, встановлених на території країни, збільшилася майже на 3 тис., до 33 тис. пристроїв. Понад 1900 машин розмістив ПриватБанк. Більш ніж на сотню пристроїв поповнили свої парки Брокбізнесбанк і "Надра Банк". Водночас скорочували банкоматні парки такі фінустанови, як Промінвестбанк (-166 АТМ), "ОТП Банк" (-41), Кредобанк (-35).
Мережа торгових PoS-терміналів минулого року збільшилася на 14 тис., до 94 тис.шт. Майже 6 тис. додаткових терміналів встановив ПриватБанк. На другому місці за приростом еквайрингової мережі - Укрексімбанк (+3,2 тис. пристроїв). Згортали термінальні мережі Промінвестбанк (-1756 пристроїв), банк "Фінанси та Кредит" (-133), Сведбанк (-91) тощо.
"Карточники" - про підсумки
Антон Романчук, голова правління Українського процесингового центру
- У 2011 р. вперше кількість активних карток у наших клієнтів збільшилася на 6%. У той час як в 2010 р., порівняно з 2009 р., зменшилася на 15%, а в 2009 р., порівняно з 2008 р., - приблизно на 6%. Варто зазначити також те, що транзакцій стало більше на 23%, тоді як роком раніше - лише на 10%.
Транзакції з розрахунку на одну картку в минулому році зменшилися до 2,5-2,8 операцій на місяць, тоді як в 2010 р. на одну картку припадало 3-3,5 операції. Звичайно, логічно припустити, що банки стали випускати більше "порожніх" карток.
Проте ми більше схильні до іншого пояснення. Справа в тому, що банки нарощували емісію в основному за рахунок кредитних карток, які рідше використовуються. У тій же Європі за допомогою кредитних карток власники проводять в середньому втричі менше транзакцій, ніж з дебетними "пластиком".
Крім того, стало менше неактивних карток. У 2009-2010 рр. їх кількість сягала 58% від загальної емісії. Зараз же частка неробочих карт скоротилася до 30%. Тобто банки ведуть картковий бізнес більш ефективно, реально оптимізують свій картковий оборот. Підкреслю, що ми вважаємо активною картку, за допомогою якої відбувається хоча б одна фінансова транзакція в квартал.
Якщо вважати робочою картку, по якій здійснюється одна операція на рік, то в цю групу потраплять, по суті, одноразові картки, які використовуються як інструмент для видачі кредитів готівкою. Клієнт перевів у готівку кошти, картку викинув, а вона продовжує враховуватися в активній емісії ще рік.
Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем
- Кількість безготівкових операцій збільшується шість кварталів поспіль. Це означає, що звички власників карток поступово змінюються. При цьому мене на даному етапі мало турбує, яка частка безготівкових транзакцій в загальному картковому обороті.
Зараз учасники ринку дискутують з приводу того, що ж більше сприяло збільшенню безготівкових платежів - кампанія з PoS-терміналізації чи ж активне просування кредитних карт, які апріорі призначені в першу чергу для розрахунків.
Статистика свідчить, що приріст карток і збільшення кількості торгових терміналів минулого року склали 17-18%, тоді як кількість безготівкових операцій зросла на 70%. Тому я все ж схильний вважати, що популяризації безготівкових розрахунків більше сприяла PoS-терміналізація.
Хоча, швидше за все, через кілька років більш активним драйвером розвитку "безготівки" будуть саме "кредитки". Не зовсім поділяю думку про те, що 2011 р. був схожий з 2007-2008 рр. в тому сенсі, що банки роздавали "пластик" направо і наліво.
Якщо таке і було, то не масово, і просування карток було більш ефективним, ніж до кризи. Рахувати навчилися всі, і кидати гроші на вітер ніхто нікому не дозволяє. Інакше люди просто ризикують втратити роботу. Досить подивитися на фінансові результати роботи банківської системи, щоб зрозуміти, що ніхто не буде викидати навіть $100 тис. на проекти, які не "вистрілять".
Дмитро Гриньків
