Державна податкова служба України розглянула запит щодо відкриття рахунків в установах банків філіями та іншими структурними підрозділами, яким делеговано право виписування податкової накладної для самостійного здійснення розрахунків з постачальниками/споживачами за поставлені/придбані товари/послуги, й у межах компетенції повідомляє таке.
Статтею 180 р. V Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі — Кодекс) визначено перелік осіб, які з метою оподаткування є платниками податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 р. I Кодексу такою особою на виконання р. V Кодексу є, зокрема, будь-яка із зазначених нижче осіб:
— суб’єкт господарювання — юридична особа, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;
— інша юридична особа, що не є суб’єктом господарювання.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі — Господарський кодекс) суб’єктами господарювання, зокрема, є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі — Цивільний кодекс), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті 1 частини 2 цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу).
Відповідно до п. 3 ст. 95 Цивільного кодексу філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Враховуючи те, що філії та представництва юридичних осіб — резидентів не є юридичними особами, а також не є суб’єктами господарювання, у податкових органів немає підстав для реєстрації філій та представництв юридичних осіб — резидентів самостійними платниками ПДВ.
При цьому згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, якщо філії та інші структурні підрозділи платника податку, не зареєстровані платниками податку на додану вартість, самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписування податкових накладних.
Щодо питань стосовно відкриття філіями та іншими структурними підрозділами платника податків банківських рахунків для здійснення розрахунків з постачальниками/споживачами слід керуватися нормами Господарського кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 64 Господарського кодексу функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до законодавства (п. 4 ст. 64 Господарського кодексу).
