Персональні дані клієнтів як частина банківської таємниці

Правління Національного банку України постановою від 11.07.2012 р. №292 внесло зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (далі — правила). Цей документ розроблено у зв'язку з ухваленням Закону «Про захист персональних даних».
Валерій Волков, юрист, фахівець у сфері захисту активів, корпоративного управління
Згідно з передбаченими змінами, працівники банку, у разі прийняття їх на роботу, підписують зобов'язання про збереження банківської таємниці, зокрема з оброблення (використання) персональних даних, що належать до банківської таємниці, лише відповідно до їхніх професійних, службових або трудових обов'язків, недопущення розголошення будь-яким способом таких персональних даних. У формі такого зобов'язання має бути передбачено, що воно залишається чинним і після припинення такими працівниками виконання покладених на них обов'язків, окрім випадків, установлених законом.
Також постановою передбачено, що банки зобов'язані виконувати лише рішення суду про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, у порядку, встановленому законодавством України. Нагадаємо, у попередній редакції Правил банки також зобов'язані виконувати письмові вимоги судів загальної юрисдикції про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, у передбаченому законом порядку.
Згідно з постановою, правила доповнюються ще однією главою під назвою — «Порядок обробки персональних даних, що належать до банківської таємниці». Так, до персональних даних, які належать до банківської таємниці, належать відомості або сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, що стали відомі банку під час обслуговування фізичної особи та відносин з нею або третіми особами при наданні послуг банку.
Банки зобов'язані відповідно до вимог законодавства у сфері захисту персональних даних та правил розробити, а також затвердити внутрішні документи щодо порядку обробки персональних даних, що належать до банківської таємниці, в яких, зокрема, визначити:
мету обробки, склад персональних даних у базі персональних даних та її місцезнаходження;
порядок внесення, зміни, оновлення, використання, поширення, знеособлення, знищення персональних даних у базі персональних даних;
способи та порядок дотримання прав фізичної особи, щодо якої здійснюється обробка її персональних даних у базі персональних даних;
структурний підрозділ або відповідальну особу, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних під час їх обробки відповідно до закону;
порядок захисту персональних даних, у т.ч. від незаконної обробки та незаконного доступу до них.
Банки й інші власники баз персональних даних, які здійснюють обробку персональних даних, що належать до банківської таємниці, мають право використовувати такі персональні дані на підставі згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних або дозволу на обробку персональних даних, наданого відповідно до закону виключно для здійснення їхніх повноважень.