Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нацбанк, у зв'язку із запитами від банків України щодо визначення переліку документів, які посвідчують особу, на підставі яких банки зобов'язані здійснювати ідентифікацію фізосіб-резидентів в листі від 09.08.2012 р. №18-311/4607-7991, виклав рекомендації банкам щодо ідентифікації фізосіб-резидентів, під час встановлення ділових відносин, а саме під час відкриття рахунків.
Так, банки, як суб'єкти первинного фінансового моніторингу, відповідно до законодавства зобов'язані на підставі поданих офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їхніх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції. Додаткові дані для вивчення клієнта можуть бути отримані від клієнта, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
Загальні вимоги щодо здійснення ідентифікації фізосіб-резидентів визначено п. 1 ч. 11 ст. 9 Закону про легалізацію, за яким з метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу для фізособи встановлюють:
прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі й орган, що його видав.
Під час ідентифікації з'ясовують місце проживання або місце перебування фізособи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів або серію і номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів ДПС про відмову від отримання ідентифікаційного номера.
При цьому, відповідно до п. 2.3 Положення про здійснення банками фінмоніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.05.2003 р. №189, банк зобов'язаний розробити та затвердити внутрішні документи з питань здійснення фінмоніторингу, які повинні оновлюватися на постійній основі з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема Програму ідентифікації та вивчення клієнтів банку.
Враховуючи викладене, Нацбанк рекомендує банкам у своїх внутрішніх документах з питань здійснення фінмоніторингу самостійно визначати документи, що засвідчують особу, з яких можна отримати відомості, необхідні для ідентифікації клієнтів банку відповідно до вимог п. 1 ч. 11 ст. 9 Закону про легалізацію.
При цьому слід зазначити, що паспорт громадянина України є офіційним документом, який містить якнайповнішу інформацію для ідентифікації фізособи-резидента, за допомогою якого можна здійснювати дії: щодо здійснення банківських операцій і для укладення цивільно-правових договорів, відповідно до п. 1 «Положення про паспорт громадянина України», затвердженого постановою Верховної Ради №2503 від 26.06.92 р.
Також для ідентифікації клієнта — фізособи — резидента можуть використовуватися: закордонний паспорт (паспорт громадянина України для виїзду за кордон), службовий та дипломатичний паспорти.
Для ідентифікації фізособи-резидента, яка не є громадянином України або є особою без громадянства, можуть бути використані також посвідчення біженця, посвідка на постійне проживання, національний паспорт іноземця з проставленою відміткою про отримання свідоцтва за встановленим МВС зразком, який скріпляється печаткою.
Також Нацбанк попереджає про додаткові ризики у діяльності банків при ідентифікації клієнта за будь-якими іншими документами, ніж паспорт громадянина України (внутрішній паспорт).
