Безготівкові платежі розвиваються у світі вже сотні років. Перші векселі і чеки виникли у Великобританії ще у XVIII столітті. А у 1970-х роках з розвитком автоматизації банківських операцій у розвинених країнах з'явилися системи електронних платежів - для кредитних і платіжних операцій, а також контролю за станом банківських рахунків. Такі системи сприяють прискоренню грошового обігу, поліпшенню кредитно-банківського обслуговування клієнтів, скорочують витрати. Сьогодні проявами електронних грошей є не тільки платіжні картки, але й спеціальні засоби розрахунку в Інтернеті (WebMoney, «Яндекс Деньги» й ін.).
Рік за роком розвиваються електронні платежі і в Україні: так, за експертними даними, у 2011 р. українці активніше використовували пластикові карти, у т.ч. оплати в магазинах або послуг через банкомат. Також зросла кількість користувачів мобільного та інтернет-банкінгу.
Наприклад, дані компанії GfK Ukraine свідчать, що станом на початок цього року платіжними картками користувалися вже 52% жителів країни, що на 7 процентних пунктів (п.п.) більше, ніж роком раніше. Причому в магазинах застосування карток зросло на 5,4 п.п. (до 26,5% всіх власників карт), а для оплати комунальних послуг та зв'язку через банкомат або термінал самообслуговування - на 0,3 п.п. (до 4,7% загального числа власників карт). Мотивація проста: черги в банківських відділеннях, брак вільного часу і високі комісії за обслуговування в касі підштовхують людей до спрощення платежів. Не кажучи вже про те, що електронні засоби розрахунку використовувати безпечніше, ніж тягати в кишені готівку.
Що нового в законі?
Розвивається і законодавче поле застосування «безготівки». Так, восени прийнятий знаковий закон №5284-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо функціонування платіжних систем і розвитку безготівкових розрахунків)». Ініціатором документа виступив Національний банк, який тим самим розраховує прискорити перехід країни на безготівкові розрахунки. Така тенденція є в усьому світі, тим більше що швидкий розвиток глобальних інформаційних систем (того ж таки Інтернету) формує нові вимоги до платіжних розрахунків.
Аналітики нагадують, що «нал» незручний не тільки для громадян, але й для самих банків, тому вимагає великих витрат на його облік, інкасацію та зберігання. До того ж гроші на рахунках банків додатково працюють на національну економіку.
За словами директора генерального департаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ Наталії Синявської, у великих торгових мережах країни розрахунки картками вже стали нормою. Проблеми виникають з малими магазинами, але банки безкоштовно встановлюють там обладнання. При цьому одна з важливих новацій закону в тому, що Нацбанк зможе обмежувати суми готівкових розрахунків. Але це стосується тільки великих сум, десятків тисяч гривень. Глава ради НБУ Ігор Прасолов підтверджує: «Обмеження торкнуться дорогих автомашин, яхт, літаків, антикваріату, найдорожчої нерухомості. Пересічні громадяни не відчують ніяких обмежень. Зате збільшиться легалізація доходів, буде слабшати тіньовий сектор. Тим самим ми, серед іншого, впроваджуємо міжнародні рекомендації щодо боротьби з тіньовою економікою, корупцією і відмиванням грошей».
Крім того, продовжує Синявська, закон дозволяє створити Національну систему безготівкових розрахунків, яка розвиватиметься на базі міжнародних стандартів (що нині використовуються платіжними системами Visa та MasterCard). «Користуватися карткою вітчизняної системи можна буде в будь-якій торговельній точці, для цього навіть не знадобиться нове обладнання: нові карти будуть придатні для діючих банкоматів і терміналів. Банки зможуть розміщувати на своїх розрахункових картках 2 і більше різних платіжних систем», - уточнює представник НБУ. Економіст Руслан Павленко вважає, що творець української платіжної системи в результаті може відняти значну частку внутрішнього ринку у Visa і MasterCard, які допускають завищення цін на свої послуги. «А це ще й диверсифікація ризиків: можна буде зберегти працездатність електронних платежів в країні, навіть якщо хтось, скажімо США, раптом зажадають від обох провідних світових платіжних операторів припинити операції в Україні».
Додамо, що відтепер за відмову споживачу в оплаті пластиковою карткою (або обмеження такого права) продавцю товару/послуги загрожує штраф у розмірі 8500 грн (500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а за наявністю необхідних платіжних терміналів стежитиме не хто інший, як податкова служба.
Також закон вводить нормативне поняття електронних грошей (як одиниць вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб оплати іншими особами і є грошовими зобов'язаннями в готівковій або безготівковій формі), і визначає, що емітуватимуть їх виключно банки. Намічено створення і ведення Нацбанком реєстру платіжних систем, їх учасників та операторів послуг платіжної інфраструктури. З'явиться і центральний процесинговий центр - диспетчерська, де оброблятимуться всі дії з електронними платежами.
Глава правління «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Лавренчук узагальнює, що економічна вигода від зростання частки безготівкових розрахунків очевидна. На думку фінансиста, «по-перше, це акумуляція коштів, які за своєю природою набагато краще, ніж вклади чи платежі населення. Це великий якісний ресурс фінансування економіки. По-друге, це надійний спосіб безпечних розрахунків. По-третє, це велика економія для самих банків - на роботі з готівкою, на перевезеннях. Сьогодні багато країн не вітають готівкові розрахунки, а подекуди є жорсткі заходи щодо їх обмеження».
Які перспективи?
І все таки, ще до своєї появи закон піддався критиці з боку кіл, які не зацікавлені у змінах на ринку безготівкових платежів. Суть звинувачень зводилася до того, що оновлені правила гри «зарегулюють» ринок, а також потіснять з нього «класиків» - MasterCard і Visa. Щодо цього гендиректор ТОВ «Манексі» (оператор однойменних електронних «грошей») Юрій Чайка зазначає ForUm`у: так, будь-який контроль обмежує можливості і число гравців ринку, але якщо контроль правильний і кваліфікований, то він допомагає, очищаючи ринок від сумнівних дій і операторів. За словами фахівця, «одне із завдань будь-якої держави - фінансова безпека економіки, саме для цього існують центральні банки, фіскальна політика, відповідна нормативна база. Це ті необхідні важелі, у т.ч. ліцензування, які застосовуються для підтримки фінансового здоров'я. Досить згадати США, де зараз борються з відпливом капіталу. Так що контроль потрібен точно, конкретні ж його форми можна розробляти й поліпшувати надалі».
У свою чергу, директор небанківської платіжної системи «ГлобалМані» з корпоративних відносин і контролю Юрій Корж вважає, що запуск нового законодавства про платіжні системи диктує нові правила, які повністю змінять ринок. «Уперше в нашій країні оператори електронних грошей отримали статус, закріплений законодавчо. Це значно розширить сферу застосування електронних платежів як універсального та надійного фінансового інструмента: ринок зросте в 2-3 рази в найближчі кілька років. Розставлені всі крапки над «і»: хто і яким чином може оперувати електронними грошима, яка сфера відповідальності учасників платіжних систем. Безперечно, подібні законодавчі гарантії зміцнюють довіру споживачів і сприяють популяризації інноваційних сервісів. А це означає, що Україна, за прикладом європейських країн, уніфікує стандарти і формує прозорі тарифи на безготівкові розрахунки всіх рівнів», - говорить експерт.
А виконавчий директор QIWI (сервіс миттєвих платежів) в Україні Андрій Рудик доповнює: «Ми повністю підтримуємо курс на посилення регулювання ринку електронних платежів. Він швидко розвивається, дозрівши до тієї стадії, коли необхідне коректне регулювання та єдині правила. Це забезпечить додаткову прозорість і безпеку операцій, що буде вигідно як гравцям ринку, так і користувачам їхніх послуг. Що стосується перспективних напрямів, то зараз розвиваються банківські електронні послуги, включаючи одержання і погашення споживчих кредитів, поповнення карток і т.д. Чималий акцент робиться на продажі різних квитків - залізничних, авіа, а також на розважальні заходи (кіно, театр, концерти, аквапарки )». І, звичайно, це платежі через смартфони.
Аналітики резюмують: річний оборот електронних грошей в країні вже перевищує 4 млрд грн, а через кілька років може досягти 40-50 млрд грн. За таких швидких темпів розвитку ринку, безумовно, потрібне чітке, зрозуміле й ефективне законодавче поле. Будемо сподіватися, що цьому допоможе осінній закон, який ми обговорили вище. І що будуть створені умови, коли компанії-оператори зможуть ще швидше розвивати свої послуги й оперативно пропонувати останні новації.
