Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Плати — і говори
Як відомо, вітчизняний ринок електронних платежів тривалий час розвивався стихійно — не було відповідного законодавчого поля, єдиних правил гри, не було навіть єдиної статистики. За одними даними, щороку через системи електронних грошей проходило 2–4 млрд грн, за іншими — та сама цифра, але в доларах. Навіть у Державній податковій службі України підрахували, що торік об'єм розрахунків віртуальними грішми сягнув майже 2,5 млрд грн. І хоча все ще складно оцінити сумарні обсяги й обороти в цьому секторі, можна стверджувати, що фіксується висока динаміка зростання. Зростає й інтерес до електронних грошей з боку бізнесу — багато компаній-торговців, банки, торговельні мережі прагнуть впроваджувати інновації у фінансовій сфері, зменшуючи собівартість здійснення транзакцій.
Крім того, в Україні триває доволі емоційна дискусія, чи обмежувати розрахунки готівкою. Електронні гроші дозволять істотно знизити градус диспуту — збільшити частку безготівкових розрахунків, скоротивши витрати на обслуговування готівки, і при цьому зберегти анонімність платників-фізосіб.
Щороку наші співгромадяни здійснюють різних мікроплатежів на суму від 400 млрд до 1 трлн грн (серед них оплата за мобільний зв’язок, інтернет, комунальні послуги, покупки в онлайн-магазинах тощо) і найближчими роками значна частина цього потоку надходитиме електронними каналами. Отже, варто очікувати тіснішої співпраці між небанківськими платіжними системами, традиційними банківськими установами та компаніями, на користь яких приймаються платежі.
Сьогодні в Україні основною послугою, яку оплачують електронними грішми, є мобільний зв’язок: у цьому сегменті електронними каналами надходить понад 50% коштів. Експерти вважають, що поступово частка мобільних операторів у структурі платежів знижуватиметься за рахунок зростання інших сегментів: ЖКГ, електронної комерції, послуг телекомоператорів. Ще один перспективний сектор — грошові перекази між електронними гаманцями фізичних осіб.
Не банком єдиним
Щоправда, сфера використання електронних грошей у нас залишається суперечливими моментом. У світовій практиці немає обмежень у використанні електронних грошей, і підприємець може отримати їх за товар і одразу ж оплатити ними податки, виплатити зарплату або розрахуватися з постачальниками. А ось українська законодавча модель передбачає, що бізнес, який отримав електронні гроші, може тільки перевести їх у безготівку. Щоправда, це зобов’язує компанії легалізувати свої доходи, не ухиляючись від сплати податків, і знімає проблеми з відображенням електронних грошей у бухгалтерській звітності, але істотно обмежує свободу для маневру. Втім, зміни до Закону «Про платіжні системи й переказ коштів в Україні», що набули чинності 18 жовтня минулого року, внесли сум’яття не лише в цьому місці.
Наприклад, дискусія про те, хто може бути емітентом електронних грошей, не припиняється. Відповідно до закону, електронні гроші — це «одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засоби платежу іншими особами, крім особи, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, вираженим у готівковій або безготівковій формі», і випускати їх можуть лише банки і лише у гривні. А в інших країнах, як відомо, емітентами виступають і небанківські платіжні організації, і держустанови, і кредитні організації. «Наша точка зору як бізнесу полягає в тому, що найнадійніша схема — коли емітентом є не банк, а засоби забезпечення емісії розміщаються в Національному банку на спеціальному рахунку», — говорить керівник групи компаній WebMoney.ua Олексій Титов.
Розширюють горизонти
Загалом наявні системи електронних грошей в Україні можна розділити на три групи. Перша — це «банківські» оператори, яким завдяки своєму статусу вдалося отримати ліцензії НБУ. Це MoneXy (Фідобанк), MAXI (VAB Банк) і GlobalMoney (Ощадний банк). Причому якщо перші дві НБУ визначає як системи електронних грошей, то GlobalMoney — як платіжну систему. Друга група позиціює себе не як операторів електронних розрахунків, а як систему обліку і переуступки майнових прав, прописаних у Цивільному кодексі. Цей шлях, зокрема, обрала компанія WebMoney. Третя група — іноземні компанії, які не мають офіційного дозволу на роботу в Україні, тож надають клієнтам обмежені послуги або працюють через інтеграторів (PayPal, Moneybookers, Яндекс.Гроші, MoneyMail).
Правила використання електронних грошей слід погодити з Нацбанком. Протягом шести місяців (тобто до середини квітня) регулятор має підготувати низку підзаконних актів, які конкретизують принципи допуску платіжних систем до роботи з електронними грішми. Після цього можлива й поява нових гравців на ринку. Зараз у регулятора на узгодженні правила більш ніж 10 систем електронних грошей, але ані точної їхньої кількості, ані строків узгодження в НБУ не повідомляють.
Крім того, на думку експертів, важливим трендом 2013 року стане виведення на ринок електронних грошей офлайнових технологій, які динамічно використовуватимуть у таких нових для платіжних інновацій галузях, як ритейл.
Юрій Корж, директор із корпоративних відносин і контролю платіжної системи «ГлобалМані»
— Партнерство платіжних систем, торговельних мереж і банків кардинально змінює платіжний ринок, робить його дедалі інтегрованішим. Як це працює? Один договір із платіжною системою-інтегратором дозволяє банку одномоментно підключити кількасот видів платіжних послуг в альтернативних каналах взаємодії із клієнтами. Наша система, наприклад, дає перелік з 400 послуг для підключення в банкоматах і терміналах. Список постійно доповнюється.
Паралельно розширюється інфраструктура прийому платежів. Як платіжна організація, платіжна система і фінкомпанія ми пропонуємо торговельним мережам і банкам стати агентами з поширення електронних грошей і приймати платежі на користь наших партнерів-торговців. Таким чином збільшується комісійний дохід кожної партнерської точки, філії. (Правилами нашої системи визначено, що її учасники й користувачі поділяються на кілька категорій. Серед них — Клієнти і Торговці, зокрема ФОП. Клієнти — юридичні та фізичні особи. Торговці приймають електронні гроші як оплату за свої товари та послуги.) Партнерська мережа вже має більше 55 тис. точок. До неї входять найбільші мережі країни — «Укрпошта», «Алло», «Мобілочка», QIWI, Ringoo тощо. У цій мережі здійснюються платежі (за мобільний зв’язок, комунальні послуги, придбання залізничних квитків тощо), а також — поповнюються електронні гаманці «ГлобалМані». Компанії, підключаючись до нас, отримують нові канали надходжень коштів, не вкладаючи жодної копійки. Переваги інтеграції вже оцінили лідери ринку в різних сегментах, зокрема мобільні та телеком-оператори, великі держкомпанії тощо.
Можливості системи-інтегратора дозволяють впровадити низку унікальних карткових проектів, як сегментованих, так й універсальних. Один із наших масштабних проектів — випуск розрахункової карти VISA разом з «ТерраБанком»: її переваги для користувача — зручність та універсальність. Картка прив’язана до електронного гаманця нашої системи та слугує як для зняття готівки у банкоматах, так і для розрахунків в інтернеті та в усіх торговельних мережах, які приймають картки VISA в Україні. Функціонал карти розширюється. У якісно новому форматі її буде використано для різних програм лояльності, у співдружності з великими торговельними ритейлерами. Наприклад, власники карток зможуть отримувати бонуси електронними грошима, які використають для купівлі або виведення готівки. Запропонована схема набагато зручніша, ніж наявна на ринку — і для споживача, і для бізнесу. Вона відповідає українському законодавству і світовим тенденціям формування програм лояльності. Торговець отримує можливість розширити клієнтську базу без додаткових витрат.
Сьогоднішній тренд ринку — створення спільних ексклюзивних проектів, що підвищують рентабельність бізнесу.
