28 квітня у Національному банку України відбулася міжвідомча нарада, присвячена боротьбі з непродуктивним відтоком капіталу через низькоподаткові та інші закордонні юрисдикції/
Як повідомляє НБУ, у нараді взяли участь Голова НБУ Валерія Гонтарева, Міністр фінансів Олександр Данилюк, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, Голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, перший заступник Голови НБУ Яків Смолій, перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, заступники Голови НБУ Дмитро Сологуб та Олег Чурій, а також інші представники відомств та аудиторських компаній.
"Для повного переходу до ліберальної моделі валютного регулювання в Україні необхідно вирішити проблему непродуктивного відтоку капіталу в закордонні юрисдикції. Лише за умови, що місце жорсткого валютного регулювання посяде ефективне податкове регулювання, буде можлива повна валютна лібералізація, відповідно до узгодженої з МВФ та оприлюдненої дорожньої карти", - наголосила Голова НБУ.
Ще минулого року за підтримки Національного банку було підготовлено, презентовано на Національній раді реформ та передано до комітету ВРУ з питань податкової та митної політики два законопроекти які мають забезпечити в Україні протидію зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (BEPS) з урахуванням міжнародних ініціатив ОЕСР.
Вони передбачають запровадження 5 ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій протидії BEPS:
— розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК);
— обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами;
— запобігання зловживанням із застосуванням договорів про усунення подвійного оподаткування;
— запобігання уникненню визнання статусу постійного представництва;
— запровадження розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.
При цьому ефективно реалізувати все ці рекомендації можливо лише за умови автоматичного обміну податковою інформацією. Тому Україні необхідно приєднатися до автоматичного обміну фінансовою інформацією на основі Конвенції щодо взаємної адміністративної допомоги в податкових справах, яку ратифікувала Україна.
Також для того, щоб надати стимулу бізнесу декларувати контроль над КІК, Національний банк має намір у разі запровадження зазначених принципів протидії BEPS провести валютну амністію. Вона передбачає, що фізичні особи, які задекларують частки у КІК, будуть звільнені від застосування штрафних санкцій за порушення режиму іноземного інвестування за кордон та легалізації часток у КІК.
Крім того, НБУ підтримує запровадження "разового декларування". Цей внутрішній регуляторний крок буде сприяти як валютній лібералізації, так і розширенню податкової бази в майбутньому.
Дві із запропонованих 5 ключових рекомендацій протидії BEPS підтримує і Міністерство фінансів, яке під час наради презентувало перелік чотирьох принципів протидії BEPS, які є зобов'язанням України в рамках приєднання до Плану дій BEPS (з 1 січня 2017 року). Але саме без реалізації усіх ключових п'яти рекомендацій, окреслених Національним банком, здійснити повномасштабну лібералізацію валютного регулювання буде неможливо. Тому Національний банк пропонує розширити перелік принципів, запропонованих Міністерством, і додати до нього ще три. Таким чином, перелік принципів буде вичерпний і найбільш ефективний як з точки зору податкового, так і валютного регулювання.