Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 17,5% річних. Це необхідно для убезпечення від інфляційних ризиків, які посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні, та досягнення цілі 5% у наступному році.
Два останні місяці поспіль споживча інфляція перевищувала прогноз Національного банку. У квітні вона становила 8,8% у річному вимірі і у травні, за оцінками НБУ, продовжила прискорюватися. Утім, таке прискорення зумовлене насамперед тимчасовими чинниками. Серед них – зростання цін на окремі види овочів та паливо. У другій половині року вплив цих чинників нівелюється через надходження у продаж овочів нового врожаю, а також здешевлення енергоресурсів на світовому ринку.
Фундаментальний інфляційний тиск і надалі поступово знижувався. Про це свідчить уповільнення базової інфляції відповідно до прогнозу НБУ з початку року. Також поволі покращувалися інфляційні очікування.
Водночас внутрішній попит продовжував стрімко розширюватися. Зокрема, останнім часом високими темпами зростали заробітні плати, роздрібний товарооборот, будівництво та промисловість.
Також упродовж останніх тижнів посилилася волатильність на фінансових ринках. Це відбулося внаслідок:
- поширення в інформаційному просторі спекуляцій на тему зовнішнього державного боргу;
- відкладання обговорення подальшої фінансової підтримки з боку Міжнародного валютного фонду до формування нового уряду;
- подальше посилення загроз для фінансової стабільності через перебіг судових процесів.
Оприлюднений у квітні макроекономічний прогноз НБУ передбачав поступове уповільнення інфляції до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. Основним припущенням цього прогнозу була подальша реалізація Україною своїх зобов’язань за програмою співпраці з МВФ. Однак на сьогодні обговорення подальшої фінансової підтримки з боку МВФ та, як наслідок, пов'язаного фінансування відкладено до формування нового уряду. Це посилює вразливість економіки України та може зумовити збільшення волатильності на фінансових ринках.
Також Правління відзначило, що розширення внутрішнього попиту може стримувати послаблення фундаментального інфляційного тиску.
Вагомою залишається й решта ризиків – як зовнішніх, так і внутрішніх, на які Національний банк звертав увагу під час попереднього рішення з монетарної політики. Зокрема, в країні зберігається невизначеність, яку традиційно зумовлює період виборів.
З-поміж зовнішніх ризиків не втратили актуальності:
- рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;
- збереження геополітичної напруги, зокрема через торговельні конфлікти;
- невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;
- перебіг військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.
Правління Національного банку, як і раніше, припускає, що цикл пом’якшення монетарної політики може продовжитися за умови послаблення інфляційних ризиків та стійкого покращення інфляційних очікувань.
Можливий вплив на майбутню цінову динаміку з боку стійкого зростання споживчого попиту, посилення волатильності на фінансових ринках та інших факторів, а також необхідні для їх нівелювання заходи монетарної політики будуть враховані в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ (липень 2019 року).
Збереження облікової ставки на рівні 17,5% схвалене Рішенням Правління НБУ від 06.06.2019 р. №392-рш «Про розмір облікової ставки».
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням цього рішення, буде оприлюднено 17 червня 2019 року.
Новий детальний макроекономічний прогноз буде опублікований в Інфляційному звіті 25 липня 2019 року.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 18 липня 2019 року відповідно до затвердженого графіка.
***
Читайте також:
