На сайті ВРУ зазначається, що закон направлений на підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень Національного банку, Фонду, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ.
Крім того реалізація положень закону сприятиме підвищенню ефективності застосування Фондом можливих механізмів виведення банків з ринку та збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені в ході ліквідації та після її завершення, зменшення витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.
Закон передбачає внесення змін у такі законодавчі акти України: Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України “Про банки і банківську діяльність”, Закон України “Про Національний банк України”, Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України “Про виконавче провадження”, Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Закон України “Про нотаріат”, Закон України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” та інші.
Вказаними змінами розширено повноваження НБУ, щодо здійснення нагляду над банківськими установами, зокрема в частині регулювання ліквідаційної процедури банків, механізм відшкодування збитків (стягнення шкоди) з пов’язаних з банком осіб та інших осіб, якими банку та кредиторам банку були завдані збитки (нанесена шкода), розширено механізми участі держави у виведенні банку з ринку.
Внесено зміни до процедури оскарження рішень НБУ, КМУ та Міністерства фінансів. Встановлено, що Верховний Суд як суд першої інстанції розглядає справи щодо відшкодування шкоди, заподіяної визнаними протиправними (незаконними) та скасованими індивідуальними актами НБУ, індивідуальними актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; рішеннями Кабінету Міністрів України, а також індивідуальними актами Міністерства фінансів України.
Змінами до ч. 2 ст. 182 КПК визначено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). При цьому заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності, крім НБУ та Фонду, що можуть виступати заставодавцями щодо їхніх працівників, у тому числі після звільнення таких працівників, за рахунок власних коштів, що не включаються до державного бюджету.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Проект Закону зареєстровано за №2571-д.
Позиція НБУ, чому цей законопроєкт важливий
За інформацією НБУ в ФБ, закон про банки зробить невідворотнім виведення банків з ринку. Після очистки банківського сектору у 2014-2016 роках, акціонери збанкрутілих банків через суди намагаються повернути свої банки "до життя".
Відтепер такі "зомбі" банки не зможуть повернутися на ринок. Якщо Національний банк приймає рішення про виведення банку, то воно не може бути скасоване судом.
Власник банку не зможе повернути банк собі. Також він не зможе відновити роботу банку. У всьому цивілізованому світі немає опції «реанімація збанкрутілих банків». І в Україні теж її немає. Вкладник повинен розуміти статус банку, а не гадати: Чи банк перебуває в ліквідації, чи вже ні?!
Це не означає, що власник банку стане беззахисним перед державою! Він зможе піти до суду і доводити незаконність рішення НБУ. Якщо він доведе свою правоту, тоді він має право на отримання компенсації збитків. Для цього потрібно підтвердити в суді, що в банку на момент виведення з ринку лишався якийсь капітал.
Роль судової системи залишається визначальною!
Для того, щоб процес був прозорим, суд залучатиме незалежного арбітра, який доведе чи спростує наявність там капіталу.
Цим арбітром буде міжнародний аудитор, якого обиратиме суд. Підрахований аудитором обсяг капіталу (якщо він, звісно, є), власник може отримати назад у грошовій формі. Також він може претендувати на компенсацію упущеної вигоди і моральні збитки.
UPD_14.05.2020 Підписання Закону заблоковано
Дубінський О. зареєстрував постанову від 13.05.2020 №2571-д-П1 про скасування результатів голосування Верховної Ради України від 13.05.2020 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону про банки.
Також окрему відповідну постанову ВРУ від 13.05.2020 № 2571-д-П щодо скасування голосування зареєстрував депутат Поляков А.
Тож Закон поки що не може бути підписано спікером ВРУ та передано на підпис Президенту.
Також в Окружний адміністративний суд Києва подали позов з вимогою визнати незаконність ухвалення закону про банки. Про це повідомили в прес-службі ОАСК.
***
Читайте також:
