Національний банк України повідомляє, що у вересні 2020 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 2,3% (з 2,5% у серпні). У місячному вимірі ціни зросли на 0,5%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України.
Споживча інфляція перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. і залишалася меншою порівняно з прогнозом, опублікованим у Інфляційному звіті за липень 2020 року. Відхилення від прогнозної траєкторії передусім пояснюється сповільненням зростання цін на продукти харчування.
- Базова інфляція незначно сповільнилася (до 3,1% р/р) і майже відповідала траєкторії прогнозу НБУ. З одного боку, зберігалася слабша, ніж очікувалася, динаміка цін на продукти харчування, одяг та взуття. З іншого боку, вартість більшості непродовольчих товарів стрімкіше зростала у відповідь на пожвавлення споживчого попиту і послаблення гривні.
Зростання цін на продовольчі товари пригальмувало (до 3,0% р/р). Сповільнилося подорожчання більшості молочних та м’ясних виробів, продуктів з риби та кондитерських виробів. Це пов'язано як зі значною пропозицією, у тому числі за рахунок імпорту, так і загальним зниженням попиту на товари більш високої цінової категорії.
Темпи зростання вартості послуг також сповільнилися (до 7,8% р/р). Посилення карантинних обмежень в окремих областях стримувало подорожчання послуг закладів громадського харчування, готелів, спортивних установ, салонів краси, курсів іноземної мови, оренди житла. Водночас цей же чинник підтримав прискорення зростання вартості медичних послуг. Також дорожчали телекомунікаційні послуги і вища освіта. Останнє відбулося, ймовірно, через запровадження індикативної собівартості надання освітніх послуг за окремими спеціальностями.
Ціни на непродовольчі товари повернулися до зростання (на 0,1% р/р). Під впливом активізації попиту і послаблення гривні прискорилося зростання вартості автомобілів, ліків та інших медичних товарів. Також скоротилися темпи падіння цін на товари довготривалого вжитку – побутову техніку та електроніку. Водночас здешевлення одягу і взуття навіть пришвидшилося. Це може пояснюватися наявністю у підприємств запасів попередніх колекцій і порівняно слабшим попитом на ці товари з огляду на збереження можливостей для дистанційної роботи і навчання в умовах карантину.
- Ціни на сирі продукти харчування повернулися до зниження (на 1,1% р/р). Завдяки новому вищому врожаю продовжила дешевшати картопля. Урожай інших овочів виявився дещо меншим, ніж минулого року, однак через гірші якісні характеристики виник їх тимчасовий профіцит – постачальники поспішають реалізувати врожай, тоді як покупці не готові закуповувати їх на зберігання значними партіями. Розширення пропозиції і тепла погода у вересні також суттєво пригальмували подорожчання фруктів, зокрема яблук і кавунів. Нарощення імпорту сприяло подальшому зниженню цін на банани. Сповільнилося зростання цін на молоко та м’ясо.
- Зростання адміністративно регульованих цін прискорилося (до 6,0% р/р). Внаслідок підвищення світових цін на енергоносії повернулися до зростання у річному вимірі й внутрішні ціни на природний газ. Крім цього, продовжувала зростати і вартість тютюнових виробів.
- Здешевлення палива незначно сповільнилося (до 17,4% р/р). Вересневе зниження світових цін на нафту було нівельоване суттєвим попитом на паливо через високу інтенсивність користування автомобілями в умовах пандемії, а також послабленням гривні.
Споживча інфляція перебуває нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. Інфляцію стримують фактори з боку пропозиції продуктів харчування, частина з яких мають тимчасовий характер. Натомість послаблення гривні, зростання цін на енергоносії, відновлення економічної активності та споживчого попиту формують проінфляційний тиск.
Зазначені фактори впливу на інфляцію будуть враховані під час перегляду макроекономічного прогнозу. Основні показники нового макропрогнозу будуть представлені на прес-брифінгу Правління Національного банку з питань монетарної політики 22 жовтня 2020 року та детальніше – в Інфляційному звіті, який буде опубліковано 29 жовтня 2020 року.