В Україні діє базовий закон про запобігання та протидію відмиванню коштів/фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Окрім того, банки на основі рішень НБУ встановлюють свої норми щодо перевірки клієнтів та їхніх операцій.
Про те, як діє фінмоніторинг в банках України, – у матеріалі РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: коментар Незалежної асоціації банків України (НАБУ), норми законодавства, повідомлення Національного банку України.
У яких випадках банк може заблокувати платіж
Як зазначили в коментарі для РБК-Україна у НАБУ, закон передбачає підстави для блокування операцій клієнтів.
Так, у статті 21 зазначається, що фінансові операції незалежно від суми вважаються підозрілими, якщо банк має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму.
Тож банк має право зупинити платіж без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні, повідомивши про це Держфінмоніторинг.
Крім того, за потреби банк перевіряє дані клієнтів, їхній бізнес, джерела походження доходів для оперативного виявлення незвичайної поведінки та підозрілих фінансових операцій.
При цьому не підлягають перевірці операції, які за аналізом і характером суті діяльності клієнта не викликають у банку підозри, повідомили в НАБУ.
Фінмоніторинг та ідентифікація клієнта
Фінансовий моніторинг – діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки і небанківські фінансові установи перевіряють клієнтів та аналізують їхні фінансові операції.
Ідентифікація і верифікація – це одна з багатьох процедур проведення фінмоніторингу. Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів, проведення фінансової операції, відкриття рахунку. Верифікацію клієнта також може бути здійснено після відкриття рахунку, але до проведення по ньому першої фінансової операції, зазначили в НАБУ.
Нові правила
Національний банк України 1 серпня 2023 року посилив вимоги до внесення готівки через платіжні термінали на будь-яку суму. Відтепер квитанції повинні містити номер мобільного телефону платника.
Під час операції з унесення готівки через програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) платник повинен:
- ввести номер свого мобільного телефону на екрані ПТКС;
- отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
- ввести на екрані ПТКС одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
- отримати квитанцію.
Ці вимоги стосуються операцій із унесення готівки для її зарахування на рахунки за допомогою ПТКС.
Без пароля
Водночас вимоги не поширюються на такі платежі, як:
- сплата комунальних платежів (квартплата та комунальні послуги, стаціонарний телефонний зв’язок, телебачення, електроенергія, газ, інтернет, охорона);
- оплата квитків для залізничних перевезень (включаючи приміські);
- оплата проїзду в міському і приміському транспорті (включаючи оплату електронних квитків для проїзду в такому транспорті);
- оплата маршрутних пасажирських перевезень;
- поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;
- сплата податків, штрафів, адміністративних послуг, зборів та інших платежів до бюджету.
Порогові операції
Як зазначили в НАБУ, розділ ІІІ закону про ПВК/ФТ зараховує до фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, порогові операції та підозрілі фінансові операції:
порогові фінансові операції – якщо сума, на яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, – 55 тисяч гривень) за наявності однієї або більше таких ознак:
якщо хоча б одна зі сторін-учасниць фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи в державі, що здійснює збройну агресію проти України,
та/або в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних організацій у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів,
фінансові операції політично значущих осіб, членів їхньої сім’ї та/або осіб, пов’язаних із політично значущими особами (PEPs);
платіжні операції з переказу коштів за кордон (у тому числі до держав, віднесених Кабінетом міністрів України до офшорних зон);
фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
Підозрілі фінансові операції (діяльність) – фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу (СПФМ) має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.