Нацбанк постановою від 22.11.2016 р. №406 вніс зміни до Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.
Зміни чинні з 23 листопада 2016 року.
Як повідомляє НБУ, сьогодні залишок коштів на коррахунках українських банків в банках-нерезидентах сягає близько 5 млрд дол. США, а упродовж року він коливався в межах від 4,5 млрд дол. США до 5,5 млрд дол. США. Переважна більшість цих коштів – це кошти у вільно-конвертованій валюті.
Досі банки використовували здебільшого дві опції з розміщення тимчасово вільної ліквідності в іноземній валюті:
- або надати ці кошти в якості міжбанківських кредитів,
- або розмістити їх на кореспондентських рахунках.
Відтепер банки отримали додаткову опцію з розміщення коштів в іноземній валюті - купувати високоліквідні іноземні боргові інструменти з високим кредитним рейтингом за спрощеним порядком.
Це дозволить банкам збільшити дохідність від розміщення валютних коштів та зменшити кредитні ризики, пов'язані із зберіганням валюти на коррахунках в банках-кореспондентах.
"У зв’язку з високою ліквідністю ринку казначейських зобов’язань , що виражається в наднизьких спредах, в разі необхідності банки зможуть реалізувати дані цінні папери до терміну погашення з мінімальним впливом на ціну їх реалізації", - пояснив переваги такої опції заступник Голови Національного банку Олег Чурій.
Для надання банкам такої можливості управління валютною ліквідністю НБУ змінив Інструкцію про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.
За новим порядком, банки зможуть розміщувати кошти у високоліквідні іноземні боргові інструменти з високим кредитним рейтингом без отримання індивідуальних ліцензій.
Для цього мають виконуватися одночасно декілька умов:
1) Уповноважений банк повинен мати генеральну ліцензію на залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.
2) Емітентом боргових цінних паперів має бути є міжнародна фінансова організація або іноземна держава (країна "Великої Сімки"), у тому числі в особі відповідного державного органу.
3) Емітент боргових цінних паперів, що є об’єктом інвестиції, повинен мати офіційну рейтингову оцінку не нижче “АА-”/“Аа3”, підтверджену в бюлетені щонайменше двох провідних світових рейтингових компаній ‒ Fitch Ratings та/або Standard&Poor`s, та/або Moody`s на дату придбання уповноваженим банком цих цінних паперів.
4) Боргові цінні папери, що є об’єктом інвестиції, мають бути номіновані в доларах США, єнах, євро, фунтах стерлінгах, канадських доларах.
5) Строк між датою придбання об’єкту інвестиції та остаточним терміном до його погашення не може перевищувати 5 років.
6) Банк може здійснювати операції з купівлі об’єкта інвестиції та подальшого його продажу тільки з нерезидентами за кордоном.