Коментар до листа НБУ від 11.10.2017 р. №25-0007/69875
У цьому листі НБУ рекомендує банкам України ознайомитись із санкційною програмою США щодо Ірану, а також користуватись інструментом пошуку у санкційних списках осіб та організацій, до яких США застосовані санкції
Формально вищенаведений лист адресований фінансовим установам, які відповідно до Закону про фінмоніторинг є суб’єктами первинного фінмоніторингу. Проте вважаємо, що наведені в ньому рекомендації можуть виявитися корисними й іншим госпсуб’єктам, які займаються ЗЕД, на етапі пошуку іноземного партнера і збирання відомостей про вже знайденого. Окремо хочемо звернути увагу, що це лише лист, і наведені в ньому рекомендації ніяк не мають вплинути на валютний контроль ЗЕД-операцій.
Можливо, в когось може виникнути питання, чому НБУ вказує українським банкам на необхідність дотримання вимог американського санкційного законодавства.
По-перше, не «вказує на необхідність дотримання вимог», а «вважає за необхідне рекомендувати ознайомитись».
По-друге, реалії сучасного світу такі, що втрата банком доступу до американської фінансової системи — це, як говорилося в одному мультфільмі, «дуже серйозна втрата». Тож доводиться лише визнати, що у світі існує низка осіб, фізичних і юридичних, мати справу з якими — собі ж дорожче.
До речі, про «ознайомитись з санкційною програмою США щодо Ірану». За наведеним у листі посиланням міститься довжелезний перелік американських і міжнародних законодавчих актів: 27 виконавчих розпоряджень, 11 законів, 4 кодекси федеральних приписів, 30 витягів з Федерального реєстру і багато іншого. Зрозуміло, ознайомлення з усім цим багатством потребуватиме щонайменш доброго знання англійської юридичної мови.
А от за останнім наведеним у листі посиланням можна ознайомитися власне з переліком підсанкційних осіб. Звертаємо увагу, що переліків насправді два: SDN List і non-SDN List.
SDN — це Specially Designated Nationals, окремо визначені нерезиденти.
Другий перелік — це теж суб’єкти санкцій, але вже не окремо визначені (переліки можуть частково перекриватися).
Перший з переліків можна стягнути собі на комп’ютер у кількох форматах — звичайному текстовому (у такому вигляді він займає 6,28 МБ), як документ PDF, а також у кількох табличних форматах, зокрема CSV та XML, з різним форматуванням. Другий перелік доступний для стягування лише в табличних форматах. А ще можна скористатися зручною формою пошуку по базі даних підсанкційних суб’єктів. У віконці пошуку можна вибрати тип шуканого об’єкта: повітряне судно, юрособа, фізособа, плавзасіб (за умовчанням — усі). Наступне поле — ім’я. Оскільки у багатьох випадках мова йде про осіб, імена та назви яких в оригіналі пишуться іншими абетками, зокрема кирилицею та арабською абеткою, і з застосуванням різних транскрипцій чи транслітерацій можуть записуватися латинкою по-різному, внизу є повзунок «Minimum Name Score», який регулює рівень збіжності між записом у полі «Name» та записом у базі даних. Так, наприклад, підсанкційний громадянин України Сергій Аксьонов записаний у базі шість разів: AKSENOV, Sergei; AKSYONOV, Sergei; AKSYONOV, Sergey; AKSYONOV, Sergey Valeryevich; AKSYONOV, Sergiy; AKSYONOV, Serhiy Valeryevich. Крім того, можливі банальні помилки в написанні: так, Ялтинська кіностудія фігурує як AKTSIONERNOE OBSCHESTVO 'YALTINSKAYA KINODSTUDIYA' (а також іще під вісьмома альтернативними назвами). Тому якщо нема певності щодо правильного написання англійською, варто посунути повзунок подалі вліво. Наступне поле — ідентифікаційний номер, фактично це реєстраційний номер, номер запису в торговому реєстрі, для українських юросіб це код ЄДРПОУ. Далі поле з переліком санкційних програм, за умовчанням — усі водночас. У правій колонці — адреса, місто, штат/провінція, країна з випадаючого списку, останнє поле «List» — перелік, тобто SDN, non-SDN чи обидва.
Підсумовуючи: якщо у вас з’явилася перспектива співпраці з контрагентом з потенційно «токсичної» країни, але ви не хочете втратити для себе можливість працювати в майбутньому з США — «пробийте його по базі».