Внесено зміни до інструкції про валютно-обмінні операції
Вилучено з «Моїх новин»
Форми №377-К та №377-A (квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій) викладено в новій редакції, яка набирає чинності 03.10.2012 р.
04.09.20121 959
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Правління НБУ постановою від 21.08.2012 р. №349 затвердило зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України від 12.12.2002 р. №502. Зокрема, згідно зі змінами банк (фінустанова) під час засвідчення копій сторінок документа, що посвідчує особу і підтверджує її резидентність, засвідчує відбитком штампа каси банку (фінустанови), пункту обміну валюти, який обов'язково повинен містити реквізит «дата» і проставлятися так, щоб частина розміщувалася на фотографії. Також у новій редакції викладено форми №377-К та №377-A (квитанції про здійснення валютно-обмінних операцій), яка набирає чинності 03.10.2012 р. Постанова набирає чинності з 02.09.2012 р.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Спрощуються умови для купівлі валюти оборонними підприємствами. Збільшуються можливості купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів з метою залучення легіонерів до сил оборони
Заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій повідомив, що НБУ працює над новим пакетом валютної лібералізації. Утім, такі пом’якшення будуть поступовими, що важливо для стійкості валютного ринку
Помірний попит на операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою свідчить про те, що наразі банки мають достатній запас готівкової валюти, а потреби у підкріпленні є обмеженими
Найбільш актуальними потребами бізнес визначив виплату дивідендів (у тому числі накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів та збільшення лімітів по корпоративних картках
З 31 грудня 2025 року пом’якшує низку валютних обмежень у межах реалізації положень законодавства щодо запровадження правового режиму «Дефенс Сіті» для підтримання оборонно-промислового комплексу
Підприємство цікавиться показниками врожайності, що мають значення для здійснення безмитного експорту власновирощеної сої та ріпаку. Якими документами підтверджується факт врожайності, які існують норми та які ризики виникають у разі невідповідності (перевищення) фактичної врожайності встановленим нормам?
Підприємство (платник єдиного податку 4 групи) надало довгострокову безвідсоткову позику (на строк понад 12 місяців) іншій юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування. Чи зобов’язане підприємство-позикодавець здійснювати дисконтування такої позики та відображати доходи/витрати у бухгалтерському і податковому обліку? Які податкові ризики та наслідки виникають у сторін цієї операції?
Юрособа – платник єдиного податку ІІІ групи отримала нерухоме майно в безоплатне користування за договором позички строком на один рік. Після закінчення строку договору повернути приміщення не було можливості з технічних причин. Договір також не був своєчасно продовжений. Наразі сторони готують документи щодо продовження користування приміщенням. Чи виникає в такому випадку дохід у платника єдиного податку?
Ми склали податкову накладну та зареєстрували її, але пізніше виявили помилку в ціні товару. Через це загальна сума та сума ПДВ виявилися більшими, ніж у первинних документах. Чи можемо ми виправити цю помилку, просто склавши розрахунок коригування на суму різниці? Який правильний алгоритм дій у цій ситуації?