На початку березня Національна рада реформ підтримала розроблений Нацбанком законопроект "Про валюту". Тепер документ від імені Президента зареєстрували у Верховній Раді, де він чекатиме свого прийняття.
Петро Порошенко вже оголосив про це раніше. "Підписав і запропонував Верховній Раді законопроект "Про валюту", який розроблений на моє прохання керівництвом НБУ, великою кількістю експертів", - заявив він в твітері.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман вже включив законопроект в пакет з 35 "реформаторських" законів і висловив надію на його швидке прийняття.
Розробляти нове валютне законодавство почала ще екс-глава Нацбанку Валерія Гонтарєва: два роки тому з'явився план розвитку валютного ринку, який передбачав покрокову валютної лібералізації. Кінцевим пунктом цієї концепція було прийняття закону "Про валюту" і повна лібералізація валютного ринку.
Українській економіці цей закон життєво необхідний. Про це вже не раз заявляли і експерти, і представники бізнесу.
В Україні зареєстровано понад 10 тис. підприємств - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які щорічно проводять 2,5 млн операцій.
До сих пір вони в своїй роботі керуються прийнятим Урядом ще в 1993 році Декретом "Про систему валютного регулювання і контролю". Після кризи 2014 року Нацбанк ще більше ускладнив життя бізнесу, обмеживши валютні операції і встановивши до них дуже жорсткі вимоги.
Додалося роботи і банкам, як агентам валютного контролю, і бізнесу, якому доводиться збирати більше документів для проведення операцій як від себе, так і від контрагентів.
Планується, що закон замінить більш десяти нормативно-правових актів: декрет Кабміну, а також ряд інструкцій, положень, листів і роз'яснень самого Нацбанку. Головний принцип, закладений в законі, полягає в тому, що "дозволено все, що не заборонено законом".
У законопроекті є кілька ключових напрямків:
Перше стосується населення - українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій.
До кризи для проведення такої операції потрібно було отримувати дозвіл Нацбанку: для цього потрібно було зібрати пакет оригіналів документів, які б підтвердили джерело доходів для таких операцій, а також цільове використання цих коштів.
Але навіть якщо весь пакет документів був зібраний, Нацбанк міг відмовити в проведенні операції. Під час кризи 2014 року Нацбанк і зовсім повністю заборонив такі операції - аж до літа 2017 року.
У минулому році інвесторам дозволили виводити за кордон до 50 тис. дол на рік. Але для цього потрібно отримати електронну ліцензію від регулятора: по суті, в цьому випадку працює повідомний принцип.
Клієнт надає в банк, в якому він буде проводити операцію, всі необхідні документи (включно з підтвердженням офіційного доходу), банк онлайн направляє інформація в НБУ, який вносить інформацію про цю операцію в єдину базу. Якщо клієнт захоче провести ще одну операцію в іншому банку, перевищивши таким чином дозволений ліміт, Нацбанк таку операцію "не пропустить".
Після вступу в силу закону отримувати дозволи і індивідуальні валютні ліцензії не потрібно буде. Досить буде пройти стандартний контроль в банку.
У Нацбанку уточнюють, що зараз існує два види ліцензій - генеральні та індивідуальні (6 типів). Після прийняття закону залишиться тільки одна - валютна. Її потрібно буде отримувати небанківським фінансовим компаніям, які захочуть працювати з валютою. Дозвіл на роботу з валютою для банків буде автоматичним: його буде включено в загальну банківську ліцензію.
Друге - закон дозволить зняти зайвий валютний контроль з дрібних операцій як для населення, так і для бізнесу.
У Нацбанку підрахували, що українці в рік роблять понад 1 млн операцій з купівлі або переказу валюти на суму до 150 тис. грн в еквіваленті. Але на їхню частку припадає 40% від усієї кількості валютних операцій і лише 3% - від обсягу.
Нацбанк пропонує скасувати для таких операцій валютний контроль і поширити його тільки на операції понад 150 тис. грн (як і фінмоніторинг). При цьому вже є ініціатива підвищити поріг операцій, які потрапляють під фінмоніторинг в два рази - до 300 тис. грн.
Але найбільше законопроект буде корисний компаніям, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність - експортерам та імпортерам.
По-перше, Нацбанк пропонує продовжити максимальний термін для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до більш ніж 180 днів. Головне правило - дотримуватися термінів контрактів.
Нацбанк буде збирати дані про терміни закриття контрактів для статистичних цілей. Таке нововведення дозволить українському бізнесу розраховуватися з контрагентами в терміни, зручні їм самим і не буде необхідності вираховувати дати, щоб не потрапити під санкції.
Також експортерам не потрібно буде продавати валютну виручку, а компанії зможуть купувати валюту без прив'язки до конкретного експортного контракту.
По-друге, Нацбанк послабить санкції за порушення валютного регулювання. Зараз розмір штрафу може досягати 100% від суми операції, а в деяких випадках компанія може навіть втратити статус суб'єкта ЗЕД, наприклад, за порушення термінів закриття контрактів.
По-третє, якщо компанія захоче залучити кредити з-за кордону, то реєструвати їх в Нацбанку не потрібно буде. Компанія буде повідомляти Нацбанк про залучення коштів вже по факту. Відпаде необхідність і в декларуванні валютних цінностей за кордоном.
У той же час в Нацбанку зазначають: лібералізація не означає відсутність контролю. Нацбанк як орган валютного нагляду і банки, які будуть виконувати роль агентів валютного контролю, матимуть право вимагати від компаній і фізосіб документи щодо проведених операцій. А НБУ і ДФС зможуть проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.
При цьому є в пропозиціях Нацбанку і "ложка дьогтю".
Незважаючи на те, що в законопроекті немає ніяких заборонних заходів, це не означає, що їх зовсім не буде. При необхідності Нацбанк самостійно зможе встановлювати обмеження, якщо побачить на валютному ринку ризики.
Наявність ризиків повинен підтвердити незалежний орган - Рада з фінансової стабільності, в який входять представники Нацбанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів фізосіб, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) та Нацкомісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Після цього саме Рада має порекомендувати Нацбанку ввести нові обмеження.
Серед обмежень, які будуть "в арсеналі" Нацбанку - обов'язковий продаж частини валютних надходжень, встановлення термінів розрахунків по експортно-імпортних контрактах і вимог до операцій, пов'язаних з рухом капіталу, введення спеціальних дозволів на валютні операції і резервування за валютними операціями.
У законі йдеться про те, що такі обмеження можуть вводитися на півроку. Але за необхідності їх можна буде пролонгувати. За фактом такі санкції можуть стати безстроковими.
Але навіть якщо закон ухвалять вже найближчим часом, він почне працювати тільки через шість місяців. Такий час необхідно для приведення у відповідність з законом усіх нормативно-правових актів.
Більш того, на першому етапі будуть зняті лише деякі обмеження.
Повна валютна лібералізація можлива тільки після того, як Верховна Рада прийме пакет законів анти-BEPS, необхідних для боротьби з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність, яка перебуває в інших юрисдикціях.
Без такого пакета документів є ризик, що компанії будуть використовувати ліберальне валютне законодавство для ухилення від сплати податків через офшори або для виведення валюти на рахунки пов'язаних осіб.
