Національний банк здійснив дооцінку обсягу приватних грошових переказів в Україну за 2015-2017 рр. Перегляд пов’язаний з появою нових даних, які підтвердили зміни в міграційних потоках українських працівників за останні три роки.
Основним джерелом даних для розрахунку обсягу приватних грошових переказів є звітність щодо переказів через офіційні канали – банки та міжнародні платіжні системи, а також результати опитувань, які дозволяють оцінити обсяги неформальних переказів – в готівковій або товарній формі.
У 2015-2017 роках оцінки обсягу платежів з основних країн-партнерів виявилися заниженими через низку чинників.
По-перше, за ці роки Польща стала головною країною призначення для українських трудових мігрантів. Оскільки трудова міграція до Польщі має переважно короткостроковий сезонний характер, більшість мігрантів привозять зароблені кошти особисто. Відтак, це потребувало уточнення рівня платежів неформальними каналами з Польщі.
По-друге, адміністративні обмеження на використання міжнародних платіжних систем між Україною та Росією зумовили скорочення офіційних переказів із Росії та, як наслідок, недооцінку обсягу неформальних переказів, які оцінюються як частка від офіційних.
Національний банк отримав можливість здійснити більш точні оцінки обсягу приватних грошових переказів в Україну завдяки появі нових даних щодо трудової міграції з України на основі опитування Державної служби статистики України, а також щодо обсягів приватних грошових переказів в Україну, оцінених центральними банками Польщі та Росії. Наприклад, якщо за попередніми оцінками НБУ обсяг переказів із Польщі в Україну офіційними та неофіційними каналами становив 1350 млн дол. США у 2017 році, то за останніми оцінками НБУ на основі даних НБУ Польщі ця сума була вищою більш ніж в два рази – 3123 млн дол. США.
З огляду на суттєві зміни, що відбулись в міграційних потоках, НБУ удосконалив методику оцінки обсягів приватних переказів. Раніше дорахунки неформальних каналів здійснювались на основі загальних коефіцієнтів для груп країн. Відтепер для основних країн-партнерів (Польщі та Росії) буде враховуватися так звана «дзеркальна статистика» про перекази в Україну, тобто дані платіжного балансу центробанків Польщі та Росії. Крім того, для 18 країн, з якими Україна має найбільші потоки приватних грошових переказів, будуть розраховуватись індивідуальні коефіцієнти на основі відповідних обстежень.
У результаті, нова методика суттєво підвищить якість і точність оцінки обсягу приватних переказів і, відповідно, платіжного балансу. Попередні дані платіжного балансу щодо приватних переказів, які публікуються наприкінці кожного місяця за результатами попереднього місяця, а також щокварталу, будуть розраховуватись Національним банком на основі власних оцінок з урахуванням усієї наявної інформації. У свою чергу, уточнені дані з урахуванням оновленої «дзеркальної статистики» будуть публікуватися щокварталу не пізніше ніж через три місяці після оприлюднення попередніх квартальних даних. Детальніше – у календарі поширення даних статистики зовнішнього сектору>>
На основі оновленої методики Нацбанк перерахував квартальні та річні обсяги приватних переказів за останні три роки. Як наслідок, їх оцінки збільшено:
- у 2015 році – на 1.8 млрд дол. США до 7.0 млрд дол. США,
- у 2016 році – на 2.1 млрд дол. США до 7.5 млрд дол. США,
- у 2017 році – на 2.0 млрд дол. США до 9.3 млрд дол. США.
Відповідно, це призвело до покращення сальдо поточного рахунку платіжного балансу:
- у 2015 році – з дефіциту у розмірі 0.2% ВВП до профіциту у розмірі 1.8% ВВП,
- у 2016 році – розмір дефіциту з 3.7% ВВП до 1.4% ВВП,
- у 2017 році – розмір дефіциту з 3.5% ВВП до 1.6% ВВП.
Сальдо зведеного платіжного балансу залишилось незмінним унаслідок дзеркального коригування фінансового рахунку.
Оновлені дані буде враховано при підготовці нових макроекономічних прогнозів, які буде оприлюднено в Інфляційному звіті (квітень 2018 року).
Детальніше про оновлену методику – у презентації "Перерахунок даних щодо приватних грошових переказів в Україну за 2015-2017 роки".
***
Читайте також: Нацбанк визначив 7 напрямів розвитку на середньостроковий період. Серед них – низька інфляція та відновлення кредитування