Обов'язковий продаж валюти на рівні 50% продовжили до 13 грудня 2018 року
Вилучено з «Моїх новин»
Національний банк України зберіг вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 50% з метою забезпечення фінансової стабільності України
Важливо13.06.20186 164
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це рішення затверджено постановою НБУ від 12.06.2018 р. №65 "Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень". Вона набере чинності з 14 червня 2018 року та діятиме до 13 грудня 2018 року включно.
Нагадаємо, вимога до обов’язкового продажу надходжень встановлюється на шість місяців. Востаннє Національний банк змінював розмір цієї вимоги на початку квітня 2017 року, коли знизив її з 65% до 50%.
Правління Нацбанку вважає за необхідне залишити вимогу без змін, оскільки наразі вона залишається ефективним інструментом забезпечення ритмічності надходжень іноземної валюти на міжбанківський валютний ринок і, відповідно, важливою для підтримки стабільності на валютному ринку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Спрощуються умови для купівлі валюти оборонними підприємствами. Збільшуються можливості купівлі валюти та її переказу за кордон для військовослужбовців-нерезидентів з метою залучення легіонерів до сил оборони
Заступник Голови Нацбанку Юрій Гелетій повідомив, що НБУ працює над новим пакетом валютної лібералізації. Утім, такі пом’якшення будуть поступовими, що важливо для стійкості валютного ринку
Помірний попит на операції з підкріплення кас банків готівковою іноземною валютою свідчить про те, що наразі банки мають достатній запас готівкової валюти, а потреби у підкріпленні є обмеженими
Найбільш актуальними потребами бізнес визначив виплату дивідендів (у тому числі накопичених до 2023 року), погашення зовнішніх кредитів та збільшення лімітів по корпоративних картках
З 31 грудня 2025 року пом’якшує низку валютних обмежень у межах реалізації положень законодавства щодо запровадження правового режиму «Дефенс Сіті» для підтримання оборонно-промислового комплексу
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
