Головна Усі новини Фінанси і банки Валюта і цінні папери

Нове валютне регулювання з 7 лютого: аналіз усіх 8 постанов НБУ

Як з 7 лютого спроститься валютний контроль? Які обмеження будуть скасовані? Які тимчасові обмеження ввів НБУ та скільки часу вони будуть діяти? Якими будуть штрафи за порушення правил ЗЕД-діяльності?

Нагадуємо, що з 7 лютого почнуть діяти нові правила роботи з інвалютою. Вони поширюються на всіх суб'єктів ЗЕД-діяльності. З аналізом Закону № 2473 можна ознайомитися тут.  Про затвердження всіх постанов НБУ щодо практичного застосування його норм ми розповідали ось тут

Насамперед перелічимо усі нові постанови НБУ:

  • Постанова №1 - Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України. Постійна.
  • Постанова №2 -  Положення про здійснення операцій із валютними цінностями. Постійна.
  • Постанова №3 - Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей. Постійна.
  • Постанова №4 - Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення. Постійна.
  • Постанова №5 - Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Тимчасова.
  • Постанова №6 - Положення про порядок надання банками НБУ інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками. Постійна.
  • Постанова №7 - Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Тимчасова.
  • Постанова №8 - Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції. Постійна.

Постанови №5 та №7 мають тимчасовий характер і визначають конкретні заходи захисту, запроваджені НБУ. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.

 

Головні правила для юридичних осіб:

  1. Граничний строк розрахунків за ЗЕД-операціями - 365 к.дн. (наразі - 180 к.дн). Ці строки не поширюються на операції в незначному розмірі до 150 000 грн;
  2. Під валютний контроль підпадатимуть тільки ЗЕД-операції більше 150 тис. грн;
  3. Обов’язковий продаж інвалютної виручки становитиме, як й наразі, 50% від загальної суми отриманої виручки;
  4. Використання готівкової валюти на території України та у закордонних відрядженнях залишилося без змін;
  5. Нові збільшені розміри адміштрафів: за незаконні скуповування, продаж, обмін, використання інвалюти як засобу платежу або як застави від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн), замість  від 30 до 44 НМДГ ( від 510 грн. до 748 грн); умисне ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки експортної виручки  -  від 1000 до 3000 НМДГ(наразі - від 600 до 5000 НМДГ (від 10200 до 85000 грн);
  6. За Законом № 2473 штраф до 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, вже буде накладатися ДФС. Хоча ДФС вже розробила проект, а за ним розмір штрафу буде становити 100%.

А про зміни і нововведення для фізичних осіб читайте наприкінці статті. Наприклад, дозволяється оnline-купівля валюти фізичними особами; купити валюту тепер можна буде навіть поштовому відділенні; збільшується ліміт на перекази валюти за кордон без відкриття рахунку. А от сума готівкової інвалюти, яку можна перевозити через кордон без письмового декларування так і не змінилась; вона й надалі становить 10 тис євро.

***

Усі ці Постанови, які розроблялися на вимогу Закону №2473 та відповідно норми цього Закону почнуть діяти із 07.02.2019 року. У зв’язку із цим втрачають дію такі нормативні акти як Декрет №15-93Закон №185Указ №319/94Указ №734/99 та інші. Повний перелік відкликаних (а також змінених) нормативно-правових актів можна знайти в ст. 16 Закону №2473.

Валютне послаблення насамперед торкнеться юросіб, що займаються ЗЕД. Втім, деякі позитивні зміни очікують й звичайних фізосіб. Розглянемо основні нововведення.

 

Граничний строк розрахунків за ЗЕД-операціями

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

180 календарних днів

(абз.1 ст. 1 Закону №185)

 

365 календарних днів

(п. 21 р. ІІ тимчасової Постанови №5).


У  Законі №2473 немає жодного слова про встановлення граничного строку розрахунків, а отже  ЗЕД-розрахунки мають здійснюватися без часових обмежень. Втім, у п. 2 ст. 12 Закону №2473 сказано, що НБУ у якості заходів захисту до поліпшення макрофінансової ситуації дозволено встановлювати такий строк. Це й було зроблено відповідно до р. ІІ тимчасової Постанови №5.

Так, відповідно до п. 21 р. ІІ даної Постанови граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Загалом збільшення строку в 2 рази – це надзвичайно гарна новина для СГ. Втім, головне питання, яке наразі виникає при цій зміні – як рахувати строк розрахунку за ЗЕД-контрактом, якщо він розпочався до 06.02.2019 р (включно), а закінчується після 07.02.2019 р.?

Податківці вже поспішили відповісти на це питання у ІПК від 22.12.2018 р. № 5389/6/99-99-14-06-02-15/ІПК. Так, вони роз’яснюють, що у разі введення НБУ з 07.02.2019 року граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, строки розрахунків за експортними/імпортними операціями, які не були завершені станом на 07.02.2019 р., будуть здійснюватися у строк, встановлений НБУ, відповідно до Закону №2473. А строк такий введений і становить 365 календарних днів (про що зазначено вище).

Водночас податківці зауважують, що граничні строки за розрахунками за операціями з експорту та імпорту товарів, які були встановлені Законом №185, та які до моменту набрання чинності Законом №2473 (до 07.02.2019 р.) було порушено, застосовуються відповідно до вимог Закону №185.

Аналогічна позиція податківців при переході із 120-денного строку на 180 розміщена в підкатегорії 114.02 ресурсу «ЗІР». Таку ж позицію щодо зміни строків колись надавав НБУ у своєму листі від 10.08.2016 р. № 22-0003/67025. Прописані такі ж правила розрахунку строку при його зміні й в п. 2 тимчасової Постанови №7.

Конкретизуємо, як використовувати новий строк у можливих ситуаціях:

  1. Якщо граничний строк 180 календарних днів минув до 07.02.2019 р., а розрахунки так і не відбулися, то збільшення цього строку до 365 календарних днів не звільняє СГ від штрафних санкцій. Адже на дату прострочення діяв ще 180-денний строк.

  2. Якщо граничний строк 180 календарних днів минає після 07.02.2019 р., а розрахунки так і не відбулися, то у такому разі  граничним строком таких розрахунків буде 365 календарних днів.

  3. Якщо відлік граничного строку ЗЕД-розрахунків розпочався після 07.02.2019 р., то для таких операцій строк валютного контролю становитиме 365 календарних днів.

Як здійснюватиметься валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків детально прописано в тимчасовій Постанові №7. По суті, тут викладено теж саме, що й в Інструкції №136.

 

ЗЕД-операції, на які поширюється граничний строк розрахунків

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону №2473 НБУ має право також встановлювати:

1. Винятки та (або) особливості запровадження заходу щодо граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями для захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням КМУ.

17.01.2019 року на офіційному сайті Мінекономрозвитку  оприлюднено проект постанови КМУ, якою має бути затверджений Порядок подовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ.

До таких операцій належать операції резидентів, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Важливо зазначити, що наразі  (з 03.01.2017 року) від валютного контролю звільнено експорт послуг (окрім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав, й визначав це законодавець у ст. 1 Закону №185.

Тут насторожує те, що в ч. 2 ст. 13 Закону №2473 йдеться про те, як визначається строк виплати заборгованості у разі експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав.

А в тимчасовій Постанові №7  (пп. 1 п. 6 р. ІІ , пп. 4 п. 9 р. ІІІ)  прямо сказано, що банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з надання резидентом послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі) та відповідно нагляд у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Судячи із вищесказаного, експорт/імпорт послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав під час дії тимчасових заходів підлягає валютному нагляду із дотримання строків розрахунку.

 

2.  Мінімальні граничні суми ЗЕД-операцій, на які поширюються встановлені відповідно до Закону №2473 граничні строки ЗЕД-розрахунків.

Згідно з п. 22 р. ІІ тимчасової Постанови №5, граничні строки розрахунків у 365 днів не поширюються на операції в незначному розмірі з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. А згідно з пп. 7 п. 2 р. І тимчасової Постанови №5 незначний розмір валютної операції є розміром валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, що установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1702, тобто 150 тис. грн.

Скоріш за все, для цих цілей буде братися курс НБУ на дату  експортної МД або дату перерахування передоплати за імпорт.

Отже, граничні строки розрахунків за ЗЕД-операціями не поширюються на операції в незначному розмірі - до 150 000 грн (на сьогодні це десь 5400 доларів США, включаючи незавершені розрахунки за операцією, крім дроблення (штучне ділення операції). Детально, що розуміти під дробленням, прописано у пп. 5 п. 3 р. І тимчасово Постанови №7 та пп. 2 п. 2 Постанови №8.

 

Порушення граничних строків розрахунків - пеня

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

пеня в розмірі 0,3% суми недоодержаної виручки (вартості недопоставлених товарів) за кожен день прострочення (абз.1 ст. 4 Закону №185).

пеня в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) за кожен день прострочення (п. 5 ст. 13 Закону №2473).

Загальний розмір нарахованої пені не може

перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як бачимо, тут нічого по суті не змінилося. Тож, якщо строки розрахунків буде порушено до 07.02.2019 р., то розмір пені буде однаковий.

 

Спеціальні санкції у ЗЕД

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

індивідуальний режим ліцензування ЗЕД чи тимчасове зупинення підприємству ЗЕД (ст. 37 Закону №959)

 Такі санкції відсутні (абз. «д» пп.3 п.4 ст.16 Закону №2473)

штраф у розмірі 100% операції за порушення валютного законодавства, що накладається НБУ, скасовано (п. 2.22.6 Положення №49)

Штраф ДО 100% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, але з боку ДФС (ч. 4 ст. 14 Закону №2473)


Надзвичайно радує скасування санкції у вигляді припинення ЗЕД за порушення строків розрахунків. Цей крок позитивно вплине на інвестклімат, адже зловживань щодо накладання цього штрафу було чимало.

Факт дотримання валютного контролю суб’єктами ЗЕД також перевірятимуть фіскали (пп. 3, 4 п. 1 ст. 14 Закону №2473). Щодо застосування штрафу у розмірі ДО 100% незрозуміло, за якими критеріям працівник ДФСУ буде застосовувати максимальний штраф, а за якими менший.

Втім, гадати не доводиться, адже в нещодавно оприлюдненому ДФСУ проекті постанови КМУ «Про затвердження Порядку застосування контролюючими органами заходів впливу (штрафних санкцій) до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства» відразу йшлося про штраф у розмірі 100%, й ніякого слова «ДО». Сподіваємося, цю неточність виправлять.

Також чітко визначено терміни давності застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення (ч. 2 ст. 15 Закону №2473).

 

Валютний нагляд

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

Усі операції підпадають під валютний контроль.

Замість валютного контролю вводиться  валютний нагляд.

Валютному нагляду підлягають тільки ЗЕД-операції, які перевищують еквівалент 150 тисгрн  (ч. 7 ст. 11 Закону №2473)

Валютний нагляд передбачає збір та аналіз інформації на валютному ринку для статистичних цілей. Під валютний нагляд потраплятимуть лише ті операції, які за сумою підлягатимуть фінансовому моніторингу.

Для проведення такого нагляду розроблено постійну Постанову №8, яка прийде на заміну постанови НБУ від 15.08.2016 р. № 369. Так, новою Постановою №8 визначено ознаки валютних операцій, які вказують на необхідність проведення банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв'язку додаткового аналізу транзакцій. Такі ознаки, на які слід звернути увагу - збільшено, серед нових такі (Додаток 1 до постійної Постанови №8):

  • якщо основним джерелом походження коштів (активів) суб’єкта валютної операції є фінансова допомога;
  • якщо відбувається дроблення валютної операції - штучне ділення загальної суми операції;
  • якщо регулярно здійснюються пов’язані валютні операції, які не потребують надання документів, групою осіб на користь одного контрагента на суму меншу еквіваленту в 150 тис. грн.

Залишились й основні критерії (індикатори) нагляду за валютною операцією, зокрема, неспівпадіння обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, значна розбіжність у заявлених цінах товарів і їх справедливій вартості, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо.

За відсутності окреслених індикаторів уповноважені агенти зможуть здійснювати нагляд на свій розсуд, використовуючи власні індикатори.

Органами валютного нагляду визначено НБУ та ДФСУ (п. 4 ст. 11 Закону №2473). Вони мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства, вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції і пояснень щодо проведених валютних операцій.

 

Продаж виручки

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

Обов’язковий продаж інвалютної виручки у розмірі 50% від загальної суми отриманої виручки (постанова НБУ від 13.12.2018 р. №138).

Обов’язковий продаж інвалютної виручки у розмірі 50% від загальної суми отриманої виручки (п. 25 р. ІІІ тимчасової Постанови №5).


Загалом вимога про обов’язковий продаж валюти в Законі №2473 відсутня, втім знову ж таки НБУ у якості заходів захисту має право встановлювати обов’язковий продаж частини інвалютних надходжень згідно з п. 1 ст. 12 Закону №2473 (що й було зроблено). Тож вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб/ФОП у розмірі 50% буде збережено й після 07.02.2019 р. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними з урахуванням положень валютного законодавства.

Правда, фахівці НБУ анонсують, що Нацбанк планує знизити норму обов'язкового продажу валютної виручки експортерами з 50% до 30% або повністю її скасувати. Про це ми зазначали тутЯк то кажуть - подивимося.

Обов’язковому продажу інвалюти присвячено р. ІІІ тимчасової Постанови №5. Так, правила обов'язкового продажу валюти залишаються незмінними (п. 27-29 р. ІІІ тимчасової Постанови №5):

  • вимога щодо обов'язкового продажу поширюється на надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора, і в російських рублях;
  • банк зобов'язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті на розподільчий рахунок;
  • банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

 

Е-ліміти

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

Необхідно отримувати індивідуальні ліцензії на рахунки закордоном

Замість ліцензій  е-ліміти:

  • 2 млн євро/рік для юридичних осіб та ФОП;
  • 50 тис. євро/рік для фізичних осіб- не підприємців


Ліміти на проведення окремих валютних операцій установлені р. ІХ тимчасової Постанови №5. Зокрема, ліміти на:

  • здійснення валютних операцій фізособами-резидентами для власних потреб і не пов’язаних з їх підприємницькою діяльністю з переказу коштів з України на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків), з метою виконання власних зобов’язань перед нерезидентом за договором страхування життя /здійснення інвестиції за кордон / розміщення коштів на власному рахунку за межами України. Протягом календарного року загальна сума таких операцій не повинна перевищувати сукупно 50 тис. € включно або еквівалент цієї суми в іншій інвалюті/гривні за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення відповідної операції (далі – еквівалент цієї суми);
  • здійснення валютних операцій резидентом (юрособою або ФОП) з метою здійснення його госпдіяльності з переказу коштів з України/на поточні рахунки нерезидентів-юросіб, відкриті в Україні (крім інвестиційних рахунків). Протягом календарного року загальна сума таких операцій не повинна перевищувати в сукупності 2 млн € включно або еквівалент цієї суми. На які операції не поширюється ліміт прописано у п. 90 р. ІХ тимчасової Постанови №5. Їх 10;
  • придбання/перерахування інвалюти/гривні з метою виплати дивідендів іноземному інвестору. Протягом місяця не більше 7 млн € (або еквівалент цієї суми) і за умови, що дивіденди виплачуються за період діяльності до 2017 року включно.  Тож на виплату дивідендів засновникам-нерезидентам, які нараховано після 2017 року, ці правила перерахування інвалюти не поширюються.

Як відбувається контроль дотримання е-лімітів прописано у пп. 94-106 р. ІХ тимчасової Постанови №5. Відмітимо, що банки будуть проводити валютні лімітні операції не раніше наступного дня після звернення клієнтів та надання ними всіх необхідних документів. При цьому, якщо валютна операція не відповідає встановленому ліміту, НБУ має право відмовити у проведенні операції. А відтак банкам у такому разі забороняється проводити відповідну валютну операцію.

 

Валютні заборони та обмеження для юросіб

Критерій

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

Купівля іноземної валюти юрособами без наявності зобов’язання за ЗЕД контрактами

Заборонено

(пп. 48  р. І тимчасової Постанови №5)

 

Купівля іноземної валюти за кредитні кошти

Заборонено

(та п. 38 р. IV тимчасової Постанови №5)

Надання кредитів нерезидентам у гривнях

Заборонено

(п. 14 р.І тимчасової Постанови №5)

Готівкова валюта на території України та закордонних відрядженнях

Правила використання без змін.

Строки використання придбаної безготівкової валюти

Без змін (п. 44 тимчасової Постанови № 5)

Зняття валютного нагляду при зарахуванні однорідних вимог

Без змін.

Й надалі експортні операції не зможуть зніматися, щоправда, вже із валютного нагляду, у разі заліку зустрічних однорідних вимог, коли розрахунки повинні були проводитися у валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют, у сумі в межах одного договору понад 500 тис. дол. США (пп. 5 п. 10 Постанови №7)

Іноземні інвестиції в Україну виключно в гривнях та інвалюті 1-ї групи Класифікатора

Таке обмеження було передбачено п. 1.3 Положенням № 280. А в тимчасовому Положенні № 5 такого обмеження немає.

Реєстрація кредитних договір

Скасовано. Замість реєстрації буде внесення в систему АІС облікового запису про кредит (п. 75 р. VII  тимчасової Постанови №5 ). Купувати інвалюту для виконання своїх зобов'язань за кредитами (позиками) перед нерезидентами можна буде тільки за наявності в системі АІС  відповідного облікового запису (п.76 р. VII  тимчасової Постанови №5 ).

 

Термін, на який запроваджуються заходи захисту

Запровадити заходи захисту НБУ зможе лише на строк не більш як 6 місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців (абз. 1 ч. 2 ст. 12 Закону №2473). Й більше того, у абз. 6 ч. 2 ст. 12 Закону №2473 закріплено, що загальний строк дії заходів захисту не може перевищувати 18 місяців протягом 24 місяців, починаючи з дня першого запровадження відповідного заходу захисту.

Що ж відноситься до таких заходів? Це, зокрема, обов’язковий продаж інвалюти, граничні строки ЗЕД-розрахунків, е-ліміти.


Адмінштрафи за порушення в ЗЕД

До 06.02.2019 р. (включно)

З 07.02.2019 р.

Незаконні скуповування, продаж, обмін,

використання валютних цінностей як засобу

платежу або як застави - попередження або накладення штрафу від 30 до 44 НМДГ з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КУАП)

Незаконні скуповування, продаж, обмін,

використання валютних цінностей як засобу

платежу або як застави -

попередження або накладення штрафу від 500 до 1000 НМДГ з конфіскацією валютних цінностей (ст. 162 КУАП)

Умисне ухилення службових осіб підприємств, незалежно від форми власності або громадян – СПД від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній

валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей –

штраф від 600 до 1000 НМДГ

Дії, вчинені особою протягом року повторно – штраф від 1000 до 3000 НМДГ

Дії, вчинені в особливо великих розмірах – штраф від 3000 до 5000 НМДГ (ст. 162-1 КУАП)

Порушення порядку здійснення валютних операцій – штраф на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – СПД від 1000 до 3000 НМДГ (ст. 162-1 КУАП)

Незаконне відкриття або використання за межами України

валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином

України, який постійно проживає на її території, а так само

валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території

України, вчинене службовою особою підприємства або за її

дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених

дій громадянином–СПД – штраф від 500 до 1000 НМДГ.

Такі ж дії , вчинені протягом року повторно –

штраф від 1000 до 3000 НМДГ (ст. 162-2 КУАП)

Виключено.


Законом №2473 внесено зміни й до КУАП. Так, ст. 162-1 КУАП, яка раніше передбачала адмінштраф за ухилення від повернення валютної виручки в Україну, а також умисне приховування такої виручки, тепер передбачає відповідальність за будь-яке порушення порядку здійснення валютних операцій. Розмір штрафу збільшено й тепер не залежить від кількості правопорушень. Так, на посадових осіб підприємств за порушення у сфері ЗЕД очікує штраф у розмірі від 17 тис. до 51 тис. грн.

 

Інші валютні правила, які запрацюють з 07.02.2019 р. для СГ

Критерій

Зміни

Валютне декларування

Скасоване. Тому, вважаємо, що валютну декларацію за 1 квартал подавати не треба, адже на дату декларування (на кінець 1 кварталу) ця обов’язковість вже не діятиме.

Відкриття рахунків за кордоном

І юр-, і фізособам дозволено відкривати рахунки у фінустановах за кордоном (пп. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №2473).

Рахунки нерезидентів в українських банках

 

Згідно зі ст. 4 Закону №2473 нерезиденти мають право відкривати рахунки в українських банках і проводити через них валютні операції. Також в сфері здійснення валютних операцій нерезиденти наділяються тими ж правами, що і резиденти

 

Заборонені види валютних операцій

 

 

Заборонені операції встановлено п. 12-15 р. І тимчасової Постанови №5.

Серед них є й заборона резидентам, уключаючи уповноважені установи, здійснювати валютні операції з надання кредитів (позик, фінансової допомоги) в гривнях нерезидентам та їх представництвам в Україні.

Реєстрація в НБУ валютних кредитів (позик, ПФД) від нерезидентів

Таку вимогу, яка раніше містилася у Декреті №15-93, скасовано.

Втім суб'єкт валютних операцій зобов'язаний надати банку, через який вона здійснюється, лише повну інформацію про таку операцію. НБУ своєю чергою має право здійснювати збір статистичних даних про валютні операції. При цьому дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями

Здійснення валютних операцій

За одним ЗЕД-договором СГ зможуть здійснювати валютні операції тільки через один уповноважений банк.

І загалом резиденти та нерезиденти зможуть здійснювати валютні операції (купівлю іноземної валюти, перерахування коштів, погашення боргових зобов'язань та операцій, пов'язаних з корпоративними правами та дивідендів засновників-нерезидентів) лише через один банк (п.8 р.І тимчасової Постанови №5).

Іноземні інвестиції

Дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют

 

Продаж/купівлю валюти для хеджування ризику зміни курсу

СГ можуть купувати або продавати інвалюту на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу за операціями експорту/імпорту товарів, а також за кредитами і позиками від нерезидентів (п. 33 р. ІV тимчасової Постанови №5).

Перерахування позитивної курсової різниці

Немає в Законі №2473 та тимчасовій Постанові №5 вимоги про перерахування до бюджету позитивної курсової різниці, отриманої при «примусовому» продажу банком раніше придбаної інвалюти, яка у встановлений строк не витрачена клієнтом або яка була повернута в Україну. Тож, виходить, що її немає.


***

Валютні зміни для фізосіб з 07.02.2019 р.

  1. Дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті).
  2. Купити валюту можна буде не тільки в банку і обміннику, а й в поштовому відділенні. Адже до лав суб’єктів валютного ринку долучаються оператори поштового зв’язку (до 06.02.2019 р. (включно) такими суб’єктами вважають лише банки та небанківські фінустанови).
  3. Збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
  4. Збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов'язану з використанням банківських металів);
  5. Дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
  6. У разі купівлі інвалюти в еквіваленті до 150 тис. грн не потрібно її резервувати, тобто таку суму можна придбати день в день (п. 41 р. IV тимчасової Постанови №5);
  7. Сума готівкової інвалюти, яку можна перевозити через кордон без письмового декларування, й надалі становить 10 тис євро;
  8. Згідно з п. 11 ст. 16 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2473 протягом півроку з моменту набрання чинності Закону, тобто до 21.12.2018 р., Кабмін спільно з НБУ повинні розробити і внести на розгляд Парламенту законопроекти щодо одноразового декларування активів фізичних осіб і про міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування.

***

Наразі розроблено Мінфіном та Нацбанком законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування. Він покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.  Інших урядових законопроектів не було розроблено.

***

Читайте також:

UPD_08.02.2019

Вже не треба попередньо резервувати валюту для її купівлі.

Нацбанк затвердив свою постанову від 05.02.2019 р. №33. Про це та про інші додаткові послаблення ми розповідали тут.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Калашян Катерина
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Фінанси і банки / Валюта і цінні папери
Теги:
Валюта , Банки , Фінанси

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 7

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?