Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінекономрозвитку розповідає, що в рамках досягнутих домовленостей вони, зокрема, сприятимуть створенню інфраструктури, яка забезпечуватиме учасників товарних ринків України надійною, прозорою та ефективною торговельною інфраструктурою; залученню фінансових та/або стратегічних інвесторів для створення сучасної торгової, клірингової та розрахункової інфраструктури товарного ринку та ринку деривативів в Україні; досягненню синергії в управлінні ризиками біржової торгівлі товарами та деривативами.
Екс-заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, коментуючи підписання меморандуму, зазначив: «В Україні зареєстровано близько 600 бірж, проте це зовсім не свідчить про розвинуті товарні ринки. Використовуючи кращий світовий досвід, Мінекономрозвитку та НКЦПФР сприятимуть розбудові ефективної інфраструктури для прозорої торгівлі товарними активами. Планується залучити до процесу учасників ринку та міжнародних партнерів».
Відповідно до меморандуму НКЦПФР продовжить розвивати пост-торговельну інфраструктуру ринків капіталу, яка в перспективі зможе використовуватись також біржовим товарним ринком. Зокрема через законодавче запровадження концепції неттінгу (повне або часткове припинення зобов’язань щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів шляхом взаємного заліку зобов’язань), системи пред-трейд та пост-трейд звітності за операціями з базовими активами, впровадження процедур авторизації ключових інфраструктурних об’єктів та нагляду за їх діяльністю з метою протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на ринках. Ключовими елементами нової інфраструктури ринків капіталу та товарних ринків стануть Центральний контрагент, репозиторій, оператори торговельних майданчиків.
«Через недосконалість українського законодавства товарні й фінансові біржі багато років використовувалися переважно не за призначенням, завдаючи значної шкоди економічним інтересам країни. Саме на фінансових біржах відбувалось ціноутворення на сміттєві цінні папери, які були основним засобом в операціях з оптимізації податків, відмивання грошей, переміщення капіталу. Товарні біржі найчастіше були частинами схем ухилення від сплати податків або ж податкової оптимізації. Тільки спільними зусиллями регуляторів і міністерств ми зможемо кардинально змінити цю ситуацію і створити товарні та фінансові «хаби», які будуть прозоро формувати ціни на товари, що виробляються та споживаються в Україні», – наголосив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.