Останнім часом багато українців перебувають за кордоном через війну. Переважно це жінки, часто літні або з дітьми, але бувають й винятки. Та головне, що переважна частина з них в Україні були найманими працівниками. І часто такі працівники їдуть з картками, які надають доступ до їх власних рахунків, а то і до рахунків підприємств (корпоративними картками). Дехто з них продовжує працювати з-за кордону. І роботодавці вже замислилися, чи можна таким працівникам оформити закороднне відрядження, чи все ж таки оформляти дистанційну роботу.
Проте, як не дивно, саме зараз нам часто надходять питання і про те, чи можна використати валютну готівку за кордоном, щоб погасити нею борги перед іноземними постачальниками.
Справа в тому, що держава максимально розширила можливість використання платіжних карток, зокрема, і для зняття готівки за кордоном в банкоматах (про що далі). Тому деяким роботодавцям хочеться використати таку можливість у господарських, так би мовити, цілях.
Наприклад, підприємство винне постачальнику-нерезиденту за раніше поставлений товар. За загальними правилами, підприємство, якщо у нього немає потрібної кількості валюти для оплати, має придбати безготівкову валюту на міжбанківському ринку, і потім зробити безготівковий валютний переказ постачальнику. При цьому банк перевіряє документи, на підставі яких здійснюється валютний переказ – договір, інвойс тощо. Але зараз, під час війни, розрахунки з нерезидентами обмежені – купити валюту можна тільки для розрахунків за товари критичного імпорту.
Чи можна всього цього уникнути, якщо працівник підприємства як раз перебуває за кордоном у країні постачальника і може погасити цей борг готівкою в касі постачальника? Наприклад, готівку у необхідній валюті працівник може зняти з власної картки або з корпоративної картки підприємства, що емітована на цього працівника.
Давайте розбиратися.
Обмеження щодо валютних операцій під час війни
24 лютого 2022 року Нацбанк видав Постанову №18, у якій прописав особливості роботи банків в період запровадження воєнного стану. Втім, ця постанова вже зазнала низки змін, останні зміни до неї внесено 9 травня.
На даний момент пунктом 5-2 Постанови №18 заборонено видачу за межами України готівкових коштів:
- з рахунку клієнта банку, відкритого в Україні у національній валюті, в обсязі, що перевищує в еквіваленті 100000 гривень на календарний місяць;
- з рахунку клієнта банку, відкритого в Україні в іноземній валюті, що перевищує в еквіваленті 100000 гривень у день (без урахування комісії банку). До загального обсягу враховується сума готівкових коштів в іноземній валюті, які видано того самого дня з рахунку цього клієнта в іноземній валюті в межах України.
Це стосується в тому числі зняття готівки за кордоном за допомогою корпоративних та особистих платіжних карт.
Щодо безготівкових валютних операцій: зараз банкам забороняється купувати валюту за дорученням клієнтів, крім купівлі валюти для оплати товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабміном, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року (див. пп. 4 п. 12 та пп. 2 п. 14 Постанови №18). Перелік товарів критичного імпорту затверджений Постановою Кабміну від 24 лютого 2022 р. №153, і він постійно розширюється. Уряд встановив перелік критеріїв визначення товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану, за якими можна віднести товар до товарів критичного імпорту (Постанова Кабміну від 16 березня 2022 р. №289).
Тож, якщо поставка товарів критичного імпорту, що присутні в Переліку №153, здійснена після 23.02.2021 р. на умовах подальшої оплати, така поставка може бути оплачена у безготівковій формі, для чого можна буде придбати безготівкову валюту.
Нагадаємо, що розрахунки за валютними операціями, зазначеними в пунктах 27-30 розділу IV Положення №2 від 02.01.2019 р., здійснюються виключно через банки. Зокрема, у п. 28 розділу IV Положення №2 згадані поточні торговельні операції, тобто імпортні/експортні операції. Тож оплатити іноземному постачальнику за товар можна тільки через банк в безготівковій формі.
На даний момент можна придбати безготівкову валюту тільки для оплати товарів з переліку критичного імпорту, які були поставлені після 23 лютого 2021 року, тобто протягом року до початку війни.
А як щодо інших товарів? Якщо СГ має заборгованість перед іноземним постачальником за товари, яких немає в Переліку №153, або якщо вони там є, але були поставлені раніше 23 лютого 2021 року, то наразі такий СГ, якщо у нього немає потрібної кількості валюти, не може погасити цю заборгованість, адже він не може придбати валюту для цього. Нічого не залишається, крім як чекати закінчення дії цих обмежень. Зауважимо, що такий випадок підпадає під визначення форс-мажору. Сторони ЗЕД-контракту можуть звернути на це увагу та застосувати вимоги ЗЕД-контракту щодо застереження про форс-мажор.
Чи можна обійти валютні обмеження, розрахувавшись валютною готівкою?
З огляду на вищевказані обмеження розрахунків у валюті, декому приходить думка про готівкові розрахунки з іноземними контрагентами «на місці», через касу. Працівник підприємства-боржника, який перебуває в країні постачальника, знімає в банкоматі готівку за допомогою своєї або корпоративної картки у валюті платежу, або обмінює готівку на валюту платежу, потім здійснює готівковий платіж постачальнику.
Одразу скажемо – так не можна робити. З кількох причин.
По-перше, через обмежений перелік витрат, на які можна спрямовувати готівкову валюту.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями з використанням готівкової іноземної валюти регламентовано розділом VI Положення №2.
Відповідно до п. 42 та п. 43 Положення №2 резиденти - юридичні особи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Юридичні особи - резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для здійснення розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.
Це, власне, і все, на що можна витратити готівкову валюту за кордоном – відрядження, представницькі витрати та обслуговування транспорту. Жодні готівкові розрахунки з іноземними постачальниками не передбачені в принципі.
Звісно, що приписи Положення №148 про обмеження обсягів готівкових операцій на день (зокрема, в розмірі 10000 грн між суб’єктами господарювання) жодним чином не стосуються готівкових розрахунків у валюті, тож будь-який обсяг валютних розрахунків з постачальниками буде незаконним.
По-друге, тому, що, як ми вказали вище, для суб'єктів господарювання базовий принцип розрахунків із іноземними постачальниками передбачає безготівкові розрахунки. Тобто з рахунку на рахунок, і жодної готівки. Усі винятки ми навели вище.
Які санкції можуть бути застосовані, якщо готівковий розрахунок таки буде проведений?
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону про валюту за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із ст. 13 цього Закону) можуть бути застосовані:
- штрафні санкції до юридичних осіб, тобто до самого підприємства;
- до посадових осіб підприємства (як правило, це керівник) – адміністративні штрафи за КУпАП.
Порядок накладання штрафів на юросіб затверджено постановою Кабміну від 26 травня 2021 р. №524.
Податківці застосовують штрафи за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, зокрема з питань проведення розрахунків за валютними операціями. Розмір штрафу становить 25% суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у гривню за офіційним курсом Нацбанку на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою, до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Податкові органи застосовують до юридичних осіб за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 162-1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч н.м.д.г. (від 17000 до 51000 грн).
***
Також читайте: Скорочено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями
***