У Верховній Раді зареєстрований законопроект №1195 (автори – Різаненко П. та Бєлькова О.), яким у Цивільному кодексі (стаття 1060) пропонується передбачити, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом «із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу» (тобто після завершення дії договору).
Водночас законодавці хочуть визначити, що можливе й повернення вкладникові банківського строкового вкладу на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, але виключно у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Також парламентарі пропонують у Цивільному колексі уточнити, що за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника (тобто, по суті, все лишається, як є на практиці й сьогодні, - ред.).
Якщо ці законодавчі зміни будуть ухвалені, вони стосуватимуться нових депозитів. Принаймні, як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, «оскільки Закони України не мають зворотної дії у часі, зміни, які закріплені в даному законопроекті, не можуть мати впливу на чинні договори банківського строкового вкладу, що були укладені до моменту ухвалення та набрання чинності цим законом». «Цей закон є стратегічно важливим й приймається на перспективу розвитку діяльності банківської системи», - констатують автори законопроекту.
Вони наголошують, що хоча чинне законодавство й передбачає існування двох видів вкладів (на вимогу та строкових), де-факто строкові вклади теж є вкладами на вимогу, з огляду на право вкладників банків достроково їх знімати. А під час кризи та паніки населення це створює суттєву загрозу для стабільності банківської системи.
«Тобто банки залучають кошти на короткий (непрогнозований) період і видають кредити на значно довший період, беручи на себе високі ризики виникнення ситуації, коли ресурсів стане недостатньо для подальшого ведення діяльності <…> Необхідність прийняття даного законопроекту полягає у збереженні права вибору вкладником типу договору вкладу з однієї сторони, та наданні банкам правових важелів для встановлення балансу пасивів та активів банківських установ через урегульований механізм повернення строкових депозитів з іншої сторони», - зауважують нардепи.
