Питанння мінімального розміру добових витрат для працівників підприємств, які не фінансуються (утримуються) за рахунок бюджету, податківці розглянули у листі від 26.02.2014 р. №4119/5/99-99-19-03-02-16.
На жаль, і в цьому листі спеціалісти Міндоходів так і не сказали, яким має бути мінімальний розмір добових. Вони лише згадали про граничні розміри.
Так, граничний розмір добових, який можна віднести до податкових витрат, визначений у пп. 140.1.7 ПКУ та становить:
— по Україні — 0,2 мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2014 р. це 243,60 грн (1218 грн х 0,2);
— за кордон — 0,75 мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2014 р. — 913,50 грн (1218 грн х 0,75).
Такий порядок визначення граничного розміру добових діє з 1 квітня 2011 р. Але от про мінімальні суми добових у ПКУ чомусь жодного слова. Проте, на думку автора, розмір добових для працівників госпрозрахункових (звичайних, не бюджетних) підприємств повинен бути НЕ нижчим, аніж визначено в Постанові КМУ від 23.04.99 р. №663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (далі — Постанова №663), що діяла до 01.04.2011 р. Адже ніхто не скасовував ст. 22 Конституції України, яка передбачає, що в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, працівник не може отримувати меншу суму добових, аніж це було визначено до прийняття ПКУ. Тому рекомендуємо дотримуватися під час виплати працівникам добових мінімуму:
— 30 грн у разі відрядження в межах України;
— у разі відрядження за кордон сума добових не повинна бути меншою від розміру добових, установленого для держслужбовців та працівників бюджетних установ та організацій у додатку до Постанови №663 (п. 11-1 Постанови №663).
Зауважимо, що розмір добових підприємство може встановити самостійно в Положенні про відрядження працівників або ж для конкретної службової поїздки визначати його безпосередньо в наказі про відрядження.
Можна також орієнтуватися на норму ст. 121 КЗпП, згідно з якою «працівники мають право на відшкодування витрат <…> у зв'язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні...». Отже, згідно зі ст. 121 КЗпП, добові за дні відрядження слід виплачувати в будь-якому випадку, але про мінімальний розмір добових в цій статті також не сказано. Якщо вважати, що добові — це відшкодування витрат працівника на харчування та його особисті потреби у відрядженні, то мінімальний розмір добових слід встановлювати таким чином, щоб компенсувати працівнику витрати у тому населеному пункті, куди його відряджено. Тобто, наприклад, якщо працівника відряджено до міста, в якому мінімальні витрати на триразове харчування та особисті потреби становлять не менш ніж 180 грн на день, розмір добових теж має бути не меншим за 180 грн, щоб відшкодувати працівнику витрати. Якщо ж працівника відряджено до населеного пункту, у якому витрати на триразове харчування становлять 90 грн, мінімальною сумою добових буде саме 90 грн.
Звісно, досить проблематично чітко визначити розмір добових за таким методом, та все-таки, встановлюючи його, слід враховувати соціально-економічні особливості регіону відрядження.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит
