Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінсоцполітики у листі від 10.04.2014 р. №421/13/84-14 повідомило, що підприємства госпрозрахункової сфери самостійно в колективному договорі встановлюють умови та розміри оплати праці працівників. Тобто право вибору форми оплати праці надано підприємству.
У випадку застосування відрядної форми оплати праці, розмір основної заробітної плати визначається обсягом виконуваної роботи.
Оплата праці працівників-відрядників провадиться за відрядними розцінками і залежить від рівня виконаних норм виробітку. Норми праці мають бути техніко-економічно обґрунтованими.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) не може бути меншою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Отже, якщо працівником не виконано місячну норму праці, то оплата його праці здійснюється пропорційно відпрацьованій нормі праці або залежно від виробітку і може бути меншою мінімальної заробітної плати.
