Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Профспілка працівників освіти і науки нагадує, що державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом «Про відпустки», КЗпП, іншими законами та нормативно-правовими актами України.
Право на відпочинок кожного, хто працює, гарантовано ст. 45 Конституції України. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Статтею 4 Закону «Про відпустки» установлені такі види щорічних відпусток:
- основна відпустка;
- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткова відпустка за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки», ч. 1 ст. 83 КЗпП).
По кожному виду відпусток, які підлягають компенсації при звільненні, розрахунок невикористаних днів провадиться окремо.
У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
Отримати грошову компенсацію щорічної відпустки можливо й без звільнення з роботи. Частиною 4 ст. 24 Закону «Про відпустки» та ч. 4 ст. 83 КЗпП передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Тобто, за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація. Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника складає 31 календарний день (24 к.д. – щорічна основна відпустка і 7 к.д. – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік 24 календарних днів, за 7 днів він може отримати компенсацію.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи не належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону «Про відпустки», тому на неї не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток під час трудової діяльності такого працівника.
***
Читайте також: Працівник не відгуляв щорічну відпустку: коли можна виплачувати компенсацію?
