Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Запорізькій області нагадує, що в умовах карантину тимчасово заборонено діяльність деяких суб’єктів господарювання, які передбачають прийом відвідувачів, такі як заклади громадського харчування, торгівельно – розважальні центри тощо.
Тому, на період запровадження карантину більшість роботодавців змушені внести зміни у свій порядок роботи. Більшість робить це шляхом надання працівникам відпусток, запровадження віддаленої роботи (виконання роботи вдома) або встановлення режиму простою.
Розглянемо один з найактуальніших з вказаних режимів – простій.
Визначення простою наведено у ст. 34 КЗпП. Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Основне – дані умови є необхідними для виконання роботи підприємством (ч. 1 ст. 34 КЗпП). Приклади таких умов: погодні умови – для сільськогосподарських підприємств; економічні умови – відсутність замовлень, введення економічних санкцій, обмежень тощо; відключення електроенергії; вихід з ладу необхідного обладнання та неможливість його швидко відремонтувати; форс-мажорні обставини. Увага: карантин – це форс-мажорні обставини. На останніх варто й зосередити зараз свою увагу, так як за новоприйнятим Законом від 17.03.2020 р. №530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №530) введення карантину віднесено до форс-мажорних обставин, тобто обставин непереборної сили.
Простій на підприємстві під час карантину дає наступне: працівник продовжує рахуватися в трудових відносинах з підприємством; відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП працівнику оплачується час простою з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зауважимо, що під час простою нарахування доплат і надбавок, передбачених колективним договором, не здійснюється, оскільки працівники під час простою не виконують встановлену їм норму праці (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. №805/13/155-13). Однак, зберігаються ті виплати, які є обов’язковими та напряму прив’язані до окладу, наприклад доплати за ступінь, стаж, звання тощо, якщо вони є. Доплата до мінімальної зарплати при простої не здійснюється (роз’яснення Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 р. №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), однак, це при повному місяці простою.
На відміну від інших варіантів (відпустка, дистанційна робота) згода працівника (навіть формальна) не потрібна. Роботодавець може все оформити своїм наказом.
***
Читайте також:
