Важливі теми
Мої новини
  • Посилання скопійовано

Надсилання наказу про звільнення через Viber під час війни: чи правомірно це?

Якщо під час війни працівник і роботодавець погодили альтернативні способи е-комунікації, то надсилання наказу про звільнення через Viber є законним

01.08.2025961
  • Посилання скопійовано
Надсилання наказу про звільнення через Viber під час війни: чи правомірно це?

Як звільнити працівника у 2025 році?

Усе про документальне оформлення звільнення працівника (зі зразками заяв та наказів), а також як правильно і швидко провести розрахунок при звільненні (покроковий алгоритм дій бухгалтера) – читайте у двох актуальних статтях від редакції «Дебет-Кредит»:

Держпраці запитали: Чи правомірні дії роботодавця у разі надсилання наказу про звільнення через мобільний застосунок Viber у період дії воєнного стану?

Відповідь: Так, правомірні, якщо у період воєнного стану працівник та роботодавець домовилися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (частина друга статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

***

Читайте також:

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»

Більше новин

Головне

Усі головні

Головне за тиждень

від редакції «Дебет-Кредит»

Останні консультації

  • Пільга з ПДВ для БПЛА: чи діє по всьому ланцюгу постачання?

    Підприємство, що є виробником БПЛА, закуповує комплектуючі (корпуси, акумулятори, пульти тощо) у постачальника-резидента, платника ПДВ. Готові БПЛА постачаються військовій частині. Чи поширюється пільга з ПДВ, встановлена пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, на операцію з постачання комплектуючих від першого постачальника до виробника, якщо кінцевим споживачем є військова частина, і це зазначено в договорі?

  • Транзитне відвантаження: оформлення ТТН покупцем на складі постачальника

    Підприємство купує товар у заводу-виробника та продає його іншому суб'єкту господарювання (кінцевому покупцю). Чи можливо та який порядок документального оформлення товарно-транспортної накладної у випадку, коли кінцевий покупець забирає товар власним транспортом безпосередньо зі складу заводу-виробника, минаючи склад підприємства?

  • Нюанси подання уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за останній звітний період року

    Якщо було подано уточнюючі розрахунки за попередні звітні періоди, які вплинули на розрахунок частки використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях, уточнюючий розрахунок до декларації за останній звітний період року (грудень) подавати не потрібно

  • Дисконтування дебіторської заборгованості з умовним строком погашення

    Підприємство уклало довгостроковий договір (на 2025-2027 роки), в якому строки двох платежів не мають фіксованої дати, а прив'язані до настання певних подій ("Після підписання акта", "Після отримання всіх первинних документів"). Очікується, що ці платежі відбудуться пізніше, ніж через 12 місяців, що класифікує дебіторську заборгованість як довгострокову. Виникає питання щодо обов'язковості дисконтування такої заборгованості, методів визначення строку погашення та його належного документального оформлення

  • Нецільова матеріальна допомога працівника: що з оподаткуванням?

    Колективне підприємство надає нецільову матеріальну допомогу раз на рік кожному працівнику (не всім працівникам в один день, а окремо - датою отримання заяви з проханням на допомогу у зв'язку з скрутним становищем тощо). Згідно з колективним договором, сума допомоги становить 4240 грн у 2025 р. Чи може підприємство надати допомогу у більшому розмірі, ніж 4240 грн. Якщо так, то оподаткування таке: 4240 грн виплачується без податків, різниця перебільшення грн оподатковується ПДФО, ВЗ та без ЄСВ? Якщо допомогу раз на рік отримує (хоч в різні дати) кожен працівник, чи не буде податкова вважати, що це дорівнює до зарплатні та намагати оподатковувати на повну суму матдопомоги?

Усі консультації

Семінари для бухгалтерів

Усі семінари

Перевір свого контрагента:

сервіс надано OpenDataBot