Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповідає про нормальну та скорочену тривалість робочого часу: правила, винятки та зміни під час воєнного стану.
Нормальна тривалість робочого часу
Відповідно до ст. 50 КЗпП, звичайна тривалість робочого часу для працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Ця норма є базовою і застосовується до більшості працівників незалежно від форми власності підприємства, виду діяльності чи системи оплати праці. Роботодавець має право встановити меншу тривалість робочого часу (наприклад, 38 чи 36 годин), але не більше 40 годин на тиждень.
Робочий час у період воєнного стану
На час воєнного стану діє Закон України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно зі ст. 6 цього Закону, для працівників, які задіяні на об’єктах критичної інфраструктури – у сфері оборони, енергетики, транспорту, охорони здоров’я чи життєзабезпечення населення – робочий тиждень може бути збільшений до 60 годин.
Водночас роботодавець самостійно приймає рішення щодо тривалості робочого часу, з урахуванням потреб виробництва та стану безпеки в регіоні. Більшість підприємств, не пов’язаних із критичною інфраструктурою, залишили стандартну 40-годинну норму.
При цьому обмеження, встановлені для неповнолітніх працівників, залишаються чинними – на них поширюються правила довоєнного законодавства.
Скорочена тривалість робочого часу
Стаття 51 КЗпП передбачає випадки, коли працівникам встановлюється скорочена тривалість робочого часу:
- для осіб віком від 16 до 18 років – не більше 36 годин на тиждень;
- для осіб від 15 до 16 років, а також учнів віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, – 24 години на тиждень;
- для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від занять час, – не більше половини норми робочого часу, передбаченої для їх вікової категорії;
- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, – до 36 годин на тиждень.
Окрім того, підприємство може власним коштом запровадити скорочений робочий час для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю.
Як застосовується скорочений робочий час під час війни
Відповідно до ст. 6 Закону №2136, якщо працівнику відповідно до законодавства встановлено скорочений робочий час, то в період воєнного стану він не може перевищувати 40 годин на тиждень, навіть якщо це критична інфраструктура.
Однак ця норма не поширюється на неповнолітніх – для них залишаються чинними довоєнні норми КЗпП.
Святкові та неробочі дні у 2025 році
Згідно зі ст. 73 КЗпП, в Україні встановлені такі святкові та неробочі дні:
- 1 січня – Новий рік
- 8 березня – Міжнародний жіночий день
- 1 травня – День праці
- 8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом
- 28 червня – День Конституції України
- 15 липня – День Української Державності
- 24 серпня – День Незалежності України
- 1 жовтня – День захисників і захисниць України
- 25 грудня – Різдво Христове
- Великдень і Трійця – дати визначаються щорічно за церковним календарем
У мирний час, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, він переноситься на наступний робочий день (ч. 3 ст. 67 КЗпП).
Робота у святкові дні під час воєнного стану
На період дії воєнного стану в Україні діє ч. 6 ст. 6 Закону №2136, якою призупинено застосування ст. 73 КЗпП.
Це означає, що офіційних святкових і неробочих днів тимчасово немає, і підприємства можуть працювати без обов’язкових вихідних у ці дні.
Роботодавець самостійно визначає графік роботи, узгоджуючи його з працівниками. Тому рішення – працювати чи ні у святковий день – приймається на рівні підприємства.
Якщо ж керівник вирішує надати працівникам день відпочинку у святковий день, такий день вважається додатковим вихідним, а не державним святом. У цьому випадку працівники повинні відпрацювати його в інший день, щоб не порушити норму робочого часу.
Приклад перенесення робочого дня
Якщо роботодавець вирішує, що 1 січня 2026 року буде вихідним днем, то він може встановити відпрацювання в іншу дату – наприклад, у суботу 3 січня 2026 року.
Це дозволяє зберегти баланс робочого часу, не зменшуючи заробітну плату працівників.
Підсумки
Норма робочого часу в Україні становить 40 годин на тиждень.
Під час воєнного стану для працівників критичної інфраструктури вона може бути збільшена до 60 годин.
Для неповнолітніх та працівників зі шкідливими умовами діють скорочені норми – не більше 36 або 24 годин.
Святкові дні під час воєнного стану офіційно не діють, але роботодавець може надавати вихідні за домовленістю з подальшим відпрацюванням.
Збереження норми робочого часу гарантує стабільну оплату праці та запобігає зменшенню заробітку.