Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомляє, що відповідно до статті 18 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 №2694-XII працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
На кожному підприємстві, установі, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (далі – підприємство), де використовується наймана праця, обов’язково має бути розроблена інструкція з охорони праці за професіями та видами робіт (далі – інструкція).
Інструкція є нормативно-правовим актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Для цього роботодавець проводить розробку та затвердження інструкцій відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 за №226/2666 (зі змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики від 30 березня 2017 за №526).
Інструкції розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга та інших фахівців), служби організації праці та заробітної плати.
Такий перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і направляються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.
Необхідні інструкції розробляються (переглядаються) безпосередніми керівниками робіт (начальниками виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії та інших підрозділів підприємства), які є відповідальними за своєчасне їх виконання.
Здійснення систематичного контролю за своєчасним розробленням нових і відповідністю діючих інструкцій вимогам законодавства, їх періодичним переглядом та своєчасним внесенням змін і доповнень до них, надання відповідної методичної допомоги розробникам та організація забезпечення їх текстами нормативно-правових актів з охорони праці, стандартів та інших нормативно-технічних та організаційно-методичних документів з охорони праці покладаються роботодавцем на службу охорони праці підприємства.
Кожній інструкції присвоюються назва і скорочене позначення (код, порядковий номер). У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена (наприклад: “Інструкція з охорони праці для електрозварника”, “Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів”).
Інструкції мають складатися з таких розділів: “Загальні положення”, “Вимоги безпеки перед початком роботи”, “Вимоги безпеки під час роботи”, “Вимоги безпеки після закінчення роботи”, “Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях”. За необхідності інструкції можуть містити й інші розділи, але обов’язково повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких самими працівниками є обов’язковим.
Інструкцію підписує особа, яка її розробила, передає інструкцію на узгодження в юридичну службу та службу охорони праці. У разі потреби проект інструкції узгоджується з іншими заінтересованими службами, підрозділами і посадовими особами підприємства, перелік яких визначає служба охорони праці.
Після підписання й узгодження, інструкції вводять в дію наказом керівника підприємства, тиражують у потрібній кількості, реєструють в Журналі реєстрації інструкцій з охорони праці та видають керівникам структурних підрозділів під підпис у Журналі обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.
