Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розповідає, що електромагнітне випромінювання – це фізичний фактор виробничого середовища, що виникає під час роботи електрообладнання, радіотехнічних пристроїв, ліній електропередач, комп’ютерної техніки, медичного та промислового обладнання. Його вплив залежить від частоти, інтенсивності та тривалості контакту.
Рівень електромагнітного випромінювання оцінюється під час контролю умов праці та порівнюється з гігієнічними нормативами.
Що включає електромагнітне випромінювання?
Низькочастотні електромагнітні поля – виникають біля електромереж, трансформаторів, електродвигунів.
Радіочастотне випромінювання – характерне для антен, радіостанцій, засобів зв’язку.
Мікрохвильове випромінювання – використовується в радіолокації, промисловому нагріванні, НВЧ-обладнанні.
Основні джерела:
- трансформаторні підстанції та електрощитові;
- лінії електропередач;
- електродвигуни, генератори, зварювальне обладнання;
- радіостанції, антени, передавачі;
- медичне обладнання: рентген-апарати, томографи;
- промислові установки високої частоти;
- комп’ютерна та офісна техніка.
Хто перебуває в зоні ризику?
- електрики та енергетики;
- працівники зв’язку й телекомунікацій;
- оператори радіо- та телепередавального обладнання;
- медичні працівники рентген-кабінетів;
- зварювальники та оператори промислових установок;
- працівники біля потужного електрообладнання.
Вплив на організм:
- головний біль, втома, дратівливість;
- порушення сну та зниження концентрації;
- запаморочення, слабкість;
- тепловий вплив на тканини при високих рівнях випромінювання;
- порушення роботи нервової та серцево-судинної систем;
- ризик ураження органів зору;
Важливо знати:
Небезпека електромагнітного випромінювання залежить не лише від потужності джерела, а й від відстані до нього та часу перебування працівника в зоні впливу. Найефективніший захист – це зменшення часу контакту, збільшення відстані та екранування джерела.
Заходи профілактики:
- екранування джерел випромінювання;
- обмеження часу перебування в небезпечній зоні;
- дотримання безпечної відстані від обладнання;
- використання дистанційного керування;
- регулярний технічний контроль обладнання;
- позначення небезпечних зон попереджувальними знаками;
- застосування засобів індивідуального захисту за потреби;
- навчання працівників правилам безпечної роботи;
- проведення періодичних медичних оглядів.
Коли втручання є обов’язковим?
У разі перевищення допустимих рівнів електромагнітного випромінювання, появи скарг у працівників, погіршення самопочуття або виявлення змін у стані здоров’я під час медичних оглядів.
Контроль електромагнітного випромінювання – це важлива складова безпечних умов праці, яка допомагає знизити професійні ризики та зберегти здоров’я працівників.
