Звільнення під час лікарняного переносять: Держпраці роз’яснює норму КЗпП

Керівник переробного підприємства звернувся до управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області за консультацією щодо врегулювання складного трудового спору. Як з’ясувалося, працівник, який понад 3 роки працював оператором лінії, після виникнення робочого непорозуміння з керівництвом тривалий час перебував на лікарняному. В цей період на підприємстві відбувалася часткова оптимізація штату, й керівництво, вважаючи, що працівник навмисно «затягує» відсутність та ухиляється від обов’язків, письмово повідомило його про майбутнє звільнення з ініціативи адміністрації. Працівник, своєю чергою, відмовився підписувати будь-які документи, вимагав компенсацій і погрожував судовими позовами.

Інспектор праці провела консультаційну зустріч із керівництвом підприємства та надала фахові роз’яснення, спираючись на норми Кодексу законів про працю України:

• Відповідно до статті 40 Кодексу, звільнення з ініціативи роботодавця під час хвороби заборонене. Стаття 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє прийняти та оформити рішення про звільнення під час лікарняного, однак фактична дата звільнення обов’язково переноситься на перший робочий день після його закриття. Звільнити працівника «заднім числом» або безпосередньо в день перебування на лікарняному – порушення закону.
• Звільнення працівника під час тимчасової непрацездатності тягне за собою обов’язкове поновлення на посаді через суд, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та фінансові санкції для підприємства за порушення трудових прав (стаття 265 Кодексу).
• Оптимізація штату вимагає суворого дотримання процедури (статті 42 та 49-2 Кодексу) – персонального попередження за два місяці (після завершення лікарняного), врахування переважного права на залишення на роботі та пропонування всіх наявних вакансій.

Працівникові ж роз’яснили порядок оформлення та передачі медичних висновків про тимчасову непрацездатність для належного нарахування допомоги та виключення ризику фіксації прогулу.

Почувши чіткі правові аргументи та усвідомивши наслідки кадрової помилки, керівник підприємства скасував передчасні розпорядчі документи щодо звільнення працівника під час перебування на лікарняному. Після відновлення працездатності йому надали перелік наявних вакансій. За відсутності посади, яка б підходила працівникові, була оформлена процедура скорочення з виплатою всіх належних компенсацій та вихідної допомоги, відповідно до статті 44 Кодексу. В результаті працівник повністю отримав усі належні виплати, а підприємство уникнуло судової тяганини та фінансових санкцій.