Працівник сфотографував на особистий телефон наказ, щоб не загубити його і виконати робоче завдання. Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла чи може роботодавець одразу оголосити йому догану.
Ні. Сам факт фотографування ще не означає автоматичного порушення трудової дисципліни.
Але все залежить від обставин.А якщо працівник сфотографував документ для роботи, але зберіг фото у телефоні?
Тут виникає ще одне важливе питання: що працівник зробив із фотографією після виконання робочого завдання?
Якщо фотографія була зроблена виключно для виконання службового завдання і не передавалася стороннім особам, сам факт її наявності в телефоні ще не означає незаконного поширення інформації.
Але якщо працівник після виконання завдання продовжує зберігати фото документа, пересилає його у приватний Telegram-чат, завантажує в особисте хмарне сховище або передає іншій особі, правова оцінка ситуації вже може бути іншою.
Особливо це важливо, якщо на фотографії містяться персональні дані, комерційна таємниця або інша інформація з обмеженим доступом.
Так, за ст. 142 КЗпП складовою правил внутрішнього трудового розпорядку можуть бути правила поведінки на підприємстві, в установі, організації, які містять положення, зокрема, про зобов’язання працівників про нерозголошення інформації з обмеженим доступом, зокрема інформації, що становить державну чи комерційну таємницю, а також про умови роботи з конфіденційною інформацією.
Тому, якщо на підприємстві встановлено правило, за яким «забороняється фотографування та копіювання службових документів на особисті пристрої», працівник не може просто сказати: «А я не знав, що цього робити не можна».
Але таке правило має бути належним чином встановлене і доведене до відома працівника.
Не можна встановити заборону після того, як працівник зробив фотографію, а потім притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
При цьому важливо не називати будь-який внутрішній документ «комерційною таємницею».
За ст. 505 ЦКУ комерційною таємницею є інформація, яка є секретною, має комерційну цінність і щодо якої вжито адекватних заходів для збереження її секретності.
Тобто напису «конфіденційно» на першій сторінці документа ще недостатньо, щоб автоматично перетворити будь-яку інформацію на комерційну таємницю. Мають значення і фактичний режим доступу, і заходи, яких роботодавець вживає для її захисту.
А якщо на фотографії – персональні дані? Наприклад, працівник кадрової служби сфотографував на особистий телефон таблицю, у якій зазначені ПІБ, номери телефонів та адреси інших працівників.
Якщо він сфотографував такі дані в межах своїх службових обов’язків для виконання роботи, то це одна ситуація.
Якщо ж роботодавець встановив заборону на використання власних пристроїв для зберігання службових документів, порушення такого правила може стати приводом для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 147 КЗпП передбачено догану або навіть звільнення за порушення трудової дисципліни.
А відповідно до ст. 149 КЗпП, до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен отримати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При виборі виду стягнення враховуються ступінь тяжкості проступку, заподіяна шкода, обставини його вчинення та попередня робота працівника.
Якщо ж мав місце факт передачі таких фото третій особі без законної підстави, можна говорити про незаконне поширення персональних даних.
У такому випадку ст. 28 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що таке порушення законодавства тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Отже, у трудовому праві сам факт фотографування робочого документа на особистий телефон ще не означає порушення трудової дисципліни.
Правова оцінка таких дій залежить від змісту сфотографованого документа, встановлених на підприємстві правил та мети використання інформації працівником.
