- Від охорони праці – до управління професійними ризиками?
- Професійні ризики: потрібно буде не лише знати про небезпеку, а й управляти нею
- Відповідальність роботодавця: безпечне середовище має бути реальним
- Адміністративне навантаження: спрощення не означає скасування вимог
- Євроінтеграція: орієнтир на директиву 89/391/ЄЕС
- План дій для кадровика та фахівця з охорони праці
- Головний висновок
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла, що змінює закон №10147 у охороні праці і що вже зараз робити роботодавцю.
12 жовтня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон України «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» (законопроєкт №10147).
Це важливий крок у наближенні українського законодавства до європейських стандартів. Основний акцент – перехід від традиційної моделі охорони праці до системи, у центрі якої перебувають безпека та здоров’я працівника, а ключовим інструментом є управління професійними ризиками.
Далі наводимо розʼяснення Держпраці про те, що змінюється та до чого готуватися роботодавцям, кадровикам і фахівцям з охорони праці.
Від охорони праці – до управління професійними ризиками?
Що змінюється?
Закон передбачає впровадження європейського підходу, заснованого на виявленні небезпек, оцінюванні професійних ризиків, контролі за ними та запобіганні негативним наслідкам для працівників.
Головна мета – не просто реагувати на нещасні випадки, а не допускати їх виникнення.
Що робити роботодавцю?
- Проаналізувати небезпеки, які існують на робочих місцях.
- Перевірити, чи визначені заходи запобігання професійним ризикам.
- Оцінити, чи відповідають чинні процедури реальним умовам праці.
- Переконатися, що заходи безпеки не обмежуються оформленням документів, а реально виконуються.
Професійні ризики: потрібно буде не лише знати про небезпеку, а й управляти нею
Що змінюється?
Законопроєкт передбачає нормативне закріплення понять професійного ризику, оцінювання професійних ризиків, інциденту, робочого місця, шкідливих і небезпечних професійних факторів.
Це формує основу для системного, а не формального підходу до безпеки.
Що робити роботодавцю?
- Перевірити, як на підприємстві виявляють небезпеки.
- Проаналізувати, як визначаються та контролюються професійні ризики.
- Перевірити порядок реагування на інциденти та небезпечні ситуації.
- Визначити, хто відповідатиме за організацію відповідних процесів і контроль виконання заходів.
Важливо: конкретні процедури та документи потрібно буде визначати з урахуванням остаточного тексту Закону й нормативних актів, прийнятих для його реалізації.
Відповідальність роботодавця: безпечне середовище має бути реальним
Що змінюється?
Серед цілей реформи – підвищення відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного робочого середовища.
Безпека працівників має забезпечуватися організаційними й практичними заходами, а не лише інструкціями, наказами та журналами.
Що робити роботодавцю?
- Перевірити розподіл обов’язків і відповідальності у сфері охорони праці.
- Переконатися, що працівники отримують необхідну інформацію про небезпеки та способи захисту.
- Оцінити забезпечення працівників необхідними засобами захисту.
- Організувати контроль за фактичним виконанням заходів безпеки.
Адміністративне навантаження: спрощення не означає скасування вимог
Що змінюється?
Серед задекларованих цілей Закону – спрощення законодавства у сфері безпеки та здоров’я працівників і зменшення адміністративного та регуляторного навантаження на роботодавця.
Що робити роботодавцю?
- Не скасовувати чинні документи лише через факт прийняття нового Закону.
- Дочекатися набрання ним чинності та проаналізувати перехідні положення.
- Визначити, які документи, процедури та внутрішні правила потребуватимуть перегляду.
- Не створювати зайвих документів без нормативної необхідності, але й не допускати прогалин у забезпеченні безпеки.
Євроінтеграція: орієнтир на директиву 89/391/ЄЕС
Що змінюється?
Закон спрямований на імплементацію європейських принципів запобігання виробничим ризикам, їх оцінювання та контролю відповідно до Директиви Ради 89/391/ЄЕС.
Очікуваний результат – підвищення рівня захисту працівників, поліпшення умов праці та посилення конкурентоспроможності українських підприємств.
Що робити роботодавцю?
- Стежити за нормативними актами, які забезпечуватимуть реалізацію Закону.
- Аналізувати офіційні роз’яснення компетентних органів.
- Планувати необхідні організаційні зміни з урахуванням строків упровадження нових вимог.
План дій для кадровика та фахівця з охорони праці
Уже зараз:
- Ознайомитися з офіційним текстом прийнятого Закону, щойно він буде офіційно оприлюднений.
- Відстежити дату набрання чинності та перехідні положення.
- Провести попередній аналіз чинної системи управління охороною праці.
- Визначити потенційні напрями змін у документах і процедурах.
Після набрання Законом чинності:
- Зіставити чинні процедури з новими законодавчими вимогами.
- Скласти перелік документів і процесів, які потрібно змінити.
- Визначити відповідальних та строки виконання.
- Організувати впровадження змін і контроль їх виконання.
Важливо! Прийняття Закону Верховною Радою не означає, що він автоматично набрав чинності. До визначення відповідної дати та аналізу перехідних положень не слід вважати, що чинні вимоги вже замінено новими.
Головний висновок
Реформа передбачає зміну підходу: від формального виконання вимог до системного управління ризиками для життя та здоров’я працівників.
Для роботодавця це означає необхідність оцінювати не лише документи, а й реальний стан безпеки.
Для кадровика – своєчасно відстежувати законодавчі зміни та координувати перегляд внутрішніх документів у межах своєї компетенції.
Для фахівця з охорони праці – зосередитися на виявленні небезпек, оцінюванні ризиків, запобіжних заходах та ефективності системи безпеки.
Не поспішайте переписувати всі документи. Спочатку з’ясуйте, що саме вимагає Закон, коли ці вимоги починають діяти та як правильно впровадити їх на підприємстві.
Докладніше про законопроєкт №10147 можна прочитати в матеріалах:
