Федерація профспілок України розповіла, що роботодавець не має права відмовити працівникові в прийнятті на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи.
Така відмова роботодавця буде порушенням законодавства про працю.
Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, у трудовій книжці зазначається окремим рядком.
Запис провадиться за бажанням працівника роботодавцем за місцем основної роботи (абзац четвертий п. 1.1, абзац сьомий п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58).
Згідно з п. 6 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу чи несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться відповідно до правил ч. 2 ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.
Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю передбачена ст. 265 КЗпП і ст. 41 КУпАП.
Отже, працівник не зобов’язаний повідомляти на роботі за сумісництвом про основне місце роботи.
Де почитати більше про сумісництво у 2026 році?
- Прийняття працівників на роботу у 2026 році: покроковий алгоритм, зразки заяви та наказу і поради від редакції
- Укладення трудового договору з працівником за сумісництвом: які особливості?
- Оплата праці за сумісництвом: про що слід знати: нагадування від Держпраці
- Робота за сумісництвом-2026: оформлення, оподаткування та обмеження
- Сумісник на підприємстві: оформлення, звітність, лікарняні, відпустки, відрядження, бронювання
