• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Звільнення працівника та доля контактів клієнтів у 2026 році: алгоритм дій роботодавців від Інспекції з праці

Вилучено з «Моїх новин»

Працівники можуть використовувати персональні дані лише в межах своїх професійних обов’язків і зобов’язані не розголошувати їх навіть після звільнення. Роботодавцям радять обмежувати доступ до клієнтських баз і своєчасно закривати доступ до робочих систем

Звільнення працівника та доля контактів клієнтів у 2026 році: алгоритм дій роботодавців від Інспекції з праці

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на своїй сторінці у Facebook розповіла чи може колишній працівник забрати контакти клієнтів.

Майстер звільняється із салону краси, забирає номери телефонів клієнтів із робочого телефону або CRM, а вже наступного дня надсилає їм повідомлення: «Я тепер працюю самостійно, у мене нижчий прайс». Частина клієнтів переходить до нього. Знайома ситуація для індустрії краси, освітніх центрів, агентств нерухомості, сервісних компаній та інших видів бізнесу.

А як щодо захисту персональних даних?

Клієнт вільний обирати, у кого отримувати послуги. Працівник після припинення трудових відносин також не втрачає права продовжувати свою професійну діяльність.

Але якщо колишній співробітник скопіював контакти з CRM, журналу записів чи робочого телефону, експортував базу та після звільнення почав використовувати ці дані для залучення клієнтів до власного бізнесу, тоді питання вже не лише в конкуренції, а й у правомірності використання інформації та персональних даних (ім’я, номер телефону та інші відомості, за якими можна ідентифікувати людину).

Частина 3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних» визначає, що працівники можуть використовувати персональні дані лише відповідно до своїх професійних, службових або трудових обов’язків. Вони також зобов’язані не допускати розголошення персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, і це зобов’язання зберігається і після припинення діяльності, пов’язаної з персональними даними.

Як роботодавцю захистити себе?

Про це варто подбати до звільнення працівника, а краще – ще під час його прийняття на роботу.

1. Обмежити доступ до бази.

Працівник повинен мати доступ лише до тієї інформації, яка необхідна йому для виконання трудових обов’язків.

2. Врегулювати правила роботи з інформацією.

У правилах внутрішнього трудового розпорядку та інших локальних документах можна передбачити обов’язки щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом і правила роботи з конфіденційними даними (ст. 142 КЗпП).

3. Визначити порядок роботи з CRM та іншими базами.

Хто має доступ? Чи можна копіювати контакти? Чи можна зберігати їх на особистому телефоні або електронній пошті? Хто має право експортувати базу?

Чим чіткіше врегульовано ці питання, тим простіше роботодавцю захистити інформацію.

4. Не забувати про закриття доступу до робочих ресурсів.

У день припинення трудових відносин варто закрити доступ працівника до CRM, робочої пошти, месенджерів та інших інформаційних систем, а також прийняти від нього робочі документи та носії інформації.

А якщо бізнес втратив дохід?

Роботодавець не може «закріпити» клієнта за своїм бізнесом назавжди. Але якщо колишній працівник використав отриману на роботі захищену клієнтську базу, адресно переманив клієнтів і цим завдав бізнесу доведених збитків, роботодавець не позбавлений можливості захищати свої права.

Ідеться про цивільно-правове відшкодування збитків: ст. 22 ЦКУ визначає збитки у тому числі як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Але роботодавцю потрібно буде довести, що колишній працівник вчинив протиправні дії.

Наприклад, переконливими доказами для власника салону краси будуть

  • повідомлення колишнього майстра клієнтам, отриманим із CRM;
  • дані CRM про те, до чого і коли працівник мав доступ;
  • журнал експорту або копіювання бази;
  • скріншоти його розсилок;
  • дані про кількість записів конкретних клієнтів до і після такого розсилання;
  • підтвердження оплати послуг колишньому майстру;
  • документи, що дозволяють розрахувати реальні фінансові наслідки.

Тож для роботодавця головний урок – захищати клієнтську базу потрібно не тоді, коли колишній працівник уже забрав її із собою, а заздалегідь визначити, яка інформація є захищеною, обмежити доступ до неї, встановити правила її використання та належно оформити обов’язки працівників.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Інспекція з питань праці і зайнятості населення

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»