Особливості звільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці

Мінсоцполітики нагадує, що при звільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутстві або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності чи штату працівників, має бути дотриманий певний порядок вивільнення і враховано переважне право на залишення на роботі згідно зі ст. 42 КЗпП. Крім того, при звільненні за цією підставою діють обмеження щодо звільнення окремих працівників, встановлені ст. 184 КЗпП. А саме: не допускається звільнення вагітних жінок і тих, які мають дітей віком до 3 р. (до 6 р. - ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 р. чи дитини-інваліда з ініціативи власника (крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням). Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. При цьому на період працевлаштування за ними зберігається середня зарплата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
У разі ліквідації юрособи з правонаступництвом власник не має права звільнити вищезазначену категорію працівників. Таке звільнення можливе лише у порядку переведення на підприємство, яке є правонаступником (п. 5 ст. 36 КЗпП).
Принагідно Мінсоцполітики зазначає, що держслужбовцям за сумлінну безперервну працю в органах держвлади, зразкове виконання трудових обов'язків видається грошова винагорода. Вона видається особам, які пропрацювали безперервно на посадах держслужбовців в одному чи кількох органах держвлади не менше ніж 10 р. Винагорода видається на підставі рішення керівника відповідного органу держвлади,  раз на 5 років, якщо за результатами проведення щорічної оцінки рівень виконання держслужбовцем обов'язків та завдань оцінений як «добрий» і «високий».