Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Тернопільській області розповідає, що їстівні гриби, як харчовий продукт стають все більш популярними з кожним роком. Вживання вирощених грибів дозволяє уникнути отруєння невідомими грибами, що ростуть у природі. Гриби, що культивуються в штучних умовах майже не містять шкідливих речовин, їх можна їсти без ризику для здоров’я.
На сьогоднішній день Україна займає четверте місце в Європі по вирощуванню грибів. В Україні 90% грибів становлять печериці, 9% гливи та 1% інші гриби. В 2019 році вирощуванням грибів в нашій державі займається понад 300 підприємств.
На Тернопільщині вирощуванням грибів займаються в Тернопільському, Підволочиському, Шумському та інших районах області.
Вивчення умов праці на підприємствах з вирощування грибів показало, що основними факторами, які характеризують виробниче середовище є пил і бактеріологічне забруднення повітря. Найнесприятливішим є робоче місце оператора конвейнерної лінії компостного цеху.
Температура виробничих приміщень становить 26-28 градусів Цельсія, показник вологості повітря 52-60%, кількість вмісту пилу на робочому місці понад 35 міліграм на метр кубічний, що перевищує граничну допустиму концентрацію у 8,9 рази. Грибова флора на робочих місцях представлена широким спектром грибів. Гриби роду аспергіліус перевищують допустимі рівні у 1,6 – 2,5 рази.
Підвищений вміст мікроскопічних грибів у повітрі виробничих приміщень під час обробки рослинної сировини може негативно впливати на здоров’я працюючих. Дані види грибів мають алергенну, токсикогенну та інфекційну дію на організм людини. Науковцями запропоновано технологічні, санітарно-технічні та санітарно-гігієнічні заходи для поліпшення умов праці, а також зниження ризиків виникнення професійно обумовлених захворювань.
Технологічні заходи – робочі місця операторів потребують заходів по зниженню пилоутворення у виробничих приміщеннях та наближення діючих концентрацій пилу до санітарно-гігієнічних нормативів.
Санітарно-технічні заходи – оптимізувати умови праці на підприємстві дозволить надійна та ефективна робота системи припливно – витяжної вентиляції. Ремонтні роботи з очищення окремих вузлів повинні проводитися із застосуванням індивідуальних засобів захисту органів дихання та шкірних покровів. Прибирання пилу в основних виробничих приміщеннях повинно бути механізованим і здійснюватися за допомогою централізованих вакуумних гідрозливів. З метою осадження пилу, що утворюється, а також бактеріологічної дії на мікрофлору необхідно передбачити іонізацію виробничих приміщень шляхом утворення аероіонів під дією іонізаторів промислового типу.
Санітарно-гігієнічні заходи – для зниження мікробіологічної забрудненості необхідно проводити систематичну дезінфекцію виробничих приміщень і технічного обладнання дезінфектантами, передбачених для використання в даному виробництві.
На робочих місцях обслуговуючий персонал необхідно забезпечити індивідуальними засобами захисту, спецодягом (комбінезонами із закритими рукавами, рукавичками, головними уборами, захисними окулярами) сучасними респіраторами типу «Пульс К» і «Пульс М», а також протигрибковими прокладками у взутті, захисними кремами та пастами для шкіри рук з вітамінами А і Е.
Спецодяг осіб, що підлягають впливу виробничого пилу, повинен знепилюватися щодня.
Чистка, прання, ремонт і дезінфекція спецодягу повинні проводитися централізовано.
При прийомі на роботу в основу професійного відбору необхідно проводити з обов’язковою участю дермато-венеролога. При цьому доцільно використовувати анкету – опитувальник, що дозволяє виявити зміни з боку бронхолегеневої системи і скаргами алергічного характеру.
Робітники основних професій підприємств повинні піддаватися систематичним медичним оглядам для виявлення та ранньої діагностики початкових форм професійних захворювань, а також проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на поліпшення стану здоров’я працівників даної галузі.