С початку з'ясуймо, за якими категоріями слід формувати та подавати списки військовозобов'язаних.
За ч. 9 ст. 1 Закону №2232 до складу військовозобов'язаних відносять:
- допризовників – осіб, які підлягають приписці до призовних дільниць;
- призовників – осіб, приписаних до призовних дільниць;
- військовослужбовців – осіб, які проходять військову службу;
- військовозобов'язаних – осіб, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервістів – осіб, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з частиною 5 ст. 14 Закону №2232, керівники підприємств незалежно від підпорядкування та форм власності щороку зобов'язані подавати до військкоматів списки громадян України, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Наразі діє Порядок №921. За п. 24 Порядку №921 одним з обов'язків роботодавця є складення і подання щороку до 1 грудня до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць. Форма цього звіту затверджена як додаток 3 до Порядку №921 (див. зразок заповнення).
Зразок
Зокрема, за ч. 3 ст. 14 Закону №2232 до призовних дільниць щороку протягом січня – березня приписуються допризовники, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними (міськими) військовими комісаріатами за місцем проживання.
Тож за цими списками районні (міські) військові комісаріати приписують наступного року до призовних дільниць юнаків, яким у рік приписки виповнюється 17 років.
Тобто роботодавці мають подавати списки тільки за однією категорією військовозобов'язаних — допризовників. Це передбачено п. 24 Порядку №921.
У 2019 році до цього списку слід включити працівників, яким у 2020 році виповнюється 17 років, тобто 2003 року народження.
Чи повинні подавати списки фізособи-роботодавці?
Пунктом 5 ст. 34 Закону №2232 та п. 15 Порядку №921 державним органам, а також підприємствам, установам та організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, визначений обов'язок організовувати і безпосередньо вести персональний військовий облік призовників і військовозобов'язаних, що в них працюють.
Державні органи, підприємства, установи та організації ведуть персональний облік призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи (навчання) (п. 36 Порядку №921).
Ведення військового обліку фізособою-підприємцем не передбачено. Але Міноборони, спираючись на ч. 5 ст. 34 Закону №2232, підкреслює, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов'язаних за місцем їх роботи або навчання покладається, в тому числі, й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. №321/5989, Міноборони від 13.11.2017 р. №321/7065).
Але КУпАП не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за прийняття на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик у військкомат. Отже, по-перше, прямого обов'язку вести облік для фізосіб-роботодавців не встановлено. По-друге, відповідальності за неведення та неподання списку до військкомату немає.
Чи ведеться військовий облік фізосіб, з якими укладено договір ЦПХ?
Ні, військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться. Адже це обов'язок роботодавця, яким сторона договору ЦПХ не є (бо договір ЦПХ не регулюється КЗпП).
Особи, з якими укладено договори ЦПХ, не є найманими працівниками, а в п. 5 ст. 34 Закону №2232, а також у п. 15 Порядку №921 зазначається, що на всіх підприємствах, незалежно від форми власності, ведеться персональний військовий облік призовників і військовозобов'язаних, що в них працюють.
Підтверджує це й Генштаб у листі від 27.09.2017 р. №321/5989. У своєму роз'ясненні Генштаб наголосив, що військовий облік громадян, з якими укладено договір цивільно-правового характеру, не ведеться.
Відповідно, включати таких осіб до списку не потрібно.
Як заповнити та подати список допризовників
Насамперед зауважимо, що у 2019 році до Порядку №921 було внесено зміни. Також було змінено й додаток 3 до нього. Тож список за 2019 рік треба буде подавати за новою формою. Але зміст списку не змінився, тільки графа найменування посади керівника (в ній слова «виконавчого комітету» замінили словами «виконавчого органу»). Таблична частина має ті ж самі графи, які були й у попередньому варіанті. Але складати та подавати слід саме оновлений варіант форми.
А тепер зупинимося на правилах його заповнення. Зокрема, за приміткою до форми списку, працівників у ньому наводять в алфавітному порядку. До нього включають всіх юнаків незалежно від стану здоров'я, постійного чи тимчасового проживання. Цей список має бути підписаний саме керівником підприємства. Список можна подати поштою або у паперовій формі, звернувшись до військкомату.
Чому саме таких осіб слід включати до списку
Взяттю на військовий облік призовників державними органами, підприємствами, установами та організаціями підлягають громадяни у віці від 17 до 27 років, які:
– не приписані до призовних дільниць та не перебувають у запасі Збройних Сил, СБУ, Служби зовнішньої розвідки;
– приписані до призовних дільниць;
– прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) або з-за кордону на нове місце проживання;
– набули громадянство України та підлягають приписці до призовних дільниць.
Винятків щодо невключення до списку через стан здоров'я в Порядку №921 та Законі №2232 не встановлено.
При поданні списку особисто його слід оформити у двох примірниках. На другому примірнику фахівець військкомату ставить позначку про отримання.
Якщо на підприємстві немає допризовників
За роз'ясненням Міноборони у листі від 24.05.2016 р. №322/2/2836 (див. «ДК» №43/2016, коментар «ДК»), список надається до військових комісаріатів лише у разі наявності на підприємстві громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.
Але в цьому самому листі сказано, що у разі відсутності на підприємстві згаданої категорії працівників підприємство може повідомити відповідний військовий комісаріат про їх відсутність листом у довільній формі.
Відповідальність за неподання списку
За п. 4 додатка 1 до Порядку №921 керівники та посадові особи підприємств незалежно від їх підпорядкування та форми власності за неподання до районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, несуть відповідальність за законом.
Наразі за таке порушення може накладатися тільки адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Він встановлений ст. 211-2 КУпАП.
Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в встановлені строки до відповідних районних (міських) військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, тягне за собою накладення штрафу від 1 до 3 н. м. д. г. (від 17 до 51 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 3 до 7 н. м. д. г. (від 51 грн до 119 грн).